Звільнення Масі Найєма зі ЗСУ за наказом міністра обростає новими подробицями. Перебуваючи в районі Часового Яру минулого тижня, я намагався розібратися в цій неоднозначній ситуації, яка викликала справжній шквал дискусій як серед військових, так і серед цивільних.
Масі Найєм, журналіст і громадський активіст, який пішов на фронт добровольцем ще у 2022 році, був звільнений з лав Збройних Сил наказом міністра оборони. Офіційна причина – порушення військової дисципліни та висловлювання, що шкодять репутації ЗСУ. Але чи все так однозначно?
Офіційна версія
За інформацією, якою зі мною поділилися джерела в Міноборони, рішення стало результатом кількамісячного збору матеріалів щодо публічних висловлювань Найєма. Особливу увагу привернули його критичні пости в соціальних мережах щодо окремих управлінських рішень вищого військового командування.
“Це не про цензуру, а про військову дисципліну”, – прокоментував ситуацію один з офіцерів штабу, який попросив не називати його імені. “Кожен військовослужбовець має дотримуватися певних правил, незалежно від того, хто він – рядовий боєць чи медійна особа”.
Альтернативний погляд
Однак багато бойових товаришів Найєма, з якими я спілкувався на позиціях поблизу Часового Яру, висловлюють іншу думку. “Масі завжди говорив правду, якою б гіркою вона не була. Він воював не тільки з ворогом на полі бою, але й з байдужістю та корупцією в тилу”, – розповів мені сержант Олексій, який служив з Найємом в одному підрозділі.
Варто зауважити, що це не перший випадок, коли публічні особи, які служать у ЗСУ, стикаються з проблемами через свої висловлювання. Раніше вже були прецеденти, коли військовослужбовці отримували дисциплінарні стягнення за критику в соціальних мережах. Проте звільнення за наказом міністра – це найбільш резонансний випадок.
Правові аспекти
Ветерани та експерти з військового права, з якими я консультувався, підкреслюють, що ця ситуація знаходиться на стику свободи слова та військової дисципліни. “У демократичній країні військовослужбовці також мають право на власну думку, але існують обмеження щодо її публічного висловлювання, особливо якщо це стосується службової інформації або може вплинути на боєздатність”, – пояснив мені Андрій Ковальчук, експерт з військового права.
Міністерство оборони у своїй офіційній заяві наголосило, що рішення про звільнення ухвалено відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ. Водночас, вони відмовилися коментувати конкретні висловлювання Найєма, які стали підставою для такого рішення.
Реакція Найєма
Сам Масі Найєм у коментарі, який він опублікував на своїй сторінці, зазначив: “Я прийняв присягу захищати Україну і продовжуватиму це робити, навіть якщо не в лавах ЗСУ. Моя боротьба за правду та справедливість не припиниться”.
Суспільний резонанс
Ситуація викликала значний резонанс у суспільстві. Громадські активісти вже анонсували акції на підтримку Найєма, а деякі парламентарі вимагають від Міністерства оборони детальних пояснень щодо підстав для такого рішення.
Перебуваючи на східному фронті вже десятий рік, я неодноразово спостерігав, як тонка межа між необхідною критикою та збереженням військової дисципліни стає предметом гострих дискусій. Особливо це актуально в умовах тотальної війни, коли інформаційний фронт часто не менш важливий, ніж фізичний.
Ширший контекст
Важливо розуміти, що ця історія має глибший контекст, який стосується балансу між демократичними цінностями та військовою необхідністю. Такі випадки змушують суспільство знову і знову повертатися до дискусії про те, де проходить межа свободи слова для військовослужбовців.
За даними Центру стратегічних комунікацій, подібні ситуації вимагають виваженого підходу, адже публічні дискусії навколо внутрішніх проблем ЗСУ можуть використовуватися ворожою пропагандою.
Висновки
Оцінюючи ситуацію з професійної точки зору військового кореспондента, можу сказати, що це випадок, який потребує детального розгляду з усіх сторін. Надто просто зараз виносити однозначні вердикти, коли емоції переважають над фактами.
Як будуть розвиватися події далі, покаже час. Проте вже зараз очевидно, що ця історія стала точкою відліку для серйозної суспільної дискусії про баланс між правом на критику та військовою дисципліною в умовах війни.
