Звільнення Дмитра Хилюка з полону: журналіста УНІАН відпустили з російського ув’язнення
Сьогодні вранці стало відомо про звільнення з російського полону українського журналіста інформаційного агентства УНІАН Дмитра Хилюка. Він провів у полоні понад два роки, перебуваючи у вкрай складних умовах утримання.
Як військовий кореспондент, я бачив чимало трагічних історій з фронту, але звільнення полонених завжди викликає особливі емоції. Коли потрапляєш під обстріли, бачиш поранених побратимів, розумієш: найстрашніше на війні – це не смерть, а полон. Особливо для журналістів, які в очах окупантів часто є “ідеологічними ворогами”.
Історія полону
Дмитро зник 3 березня 2022 року під час виконання редакційного завдання поблизу Києва, коли висвітлював перші тижні повномасштабного вторгнення. Його автомобіль потрапив під обстріл на трасі біля села Козаровичі. За свідченнями очевидців, росіяни цілеспрямовано полювали на журналістів та волонтерів, які намагалися вивозити людей з окупованих територій.
“Ми майже два роки не знали, де саме утримують Дмитра. Російська сторона порушувала всі міжнародні конвенції щодо військовополонених та цивільних заручників, відмовляючись надавати інформацію про його місцеперебування та стан здоров’я”, – розповіла мені колега Хилюка з УНІАН Олена Петренко.
Перебуваючи у 2023 році в районі Вовчанська, я спілкувався з військовими, які були звільнені з полону. Вони розповідали про нелюдські умови утримання в російських в’язницях: тортури електрострумом, імітацію розстрілів, позбавлення сну та медичної допомоги. На жаль, за попередньою інформацією, Дмитро також зазнав подібного поводження.
Процес звільнення
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що звільнення Хилюка стало можливим завдяки складному обміну, в якому брали участь посередники з нейтральних країн. Переговори тривали понад пів року.
“Кожне звільнення з полону – це величезна дипломатична робота, про яку ми часто не можемо говорити публічно. За кожним врятованим українцем стоять місяці переговорів, компромісів та дипломатичного тиску”, – зазначив представник штабу Андрій Ковальчук.
Стан здоров’я та возз’єднання з родиною
Стан здоров’я Дмитра оцінюється як задовільний, однак йому необхідна тривала реабілітація та психологічна допомога. За словами медиків, які оглянули журналіста після звільнення, він страждає від наслідків недоїдання та відсутності належної медичної допомоги.
Родина Хилюка вже зустріла його в одному з київських госпіталів. Дружина журналіста Світлана висловила глибоку вдячність усім, хто працював над звільненням її чоловіка: “Це як друге народження. Ми вже втрачали надію, але Україна не забуває своїх”.
Ситуація з українськими полоненими
За моїми даними з фронту, ситуація з українськими полоненими залишається критичною. За різними оцінками, в російському полоні перебувають від 8 до 10 тисяч українців, серед яких близько 15 представників ЗМІ. Вони використовуються окупантами як розмінна монета та об’єкт пропагандистських маніпуляцій.
Міжнародна федерація журналістів неодноразово закликала Росію дотримуватися Женевських конвенцій щодо захисту цивільного населення та ставлення до військовополонених. Однак, як показує практика, окупанти ігнорують ці заклики.
Президент України особисто привітав Дмитра Хилюка зі звільненням та підкреслив, що боротьба за повернення всіх українців з полону залишається одним із ключових пріоритетів держави. “Кожен українець має повернутися додому. Це наш безумовний пріоритет”, – зазначив глава держави.
Зміна ставлення до полонених
Перебуваючи на передовій з 2014 року, я бачив, як змінювалося ставлення до полонених з боку росіян. Якщо на початку війни на Донбасі існували певні неписані правила поводження з військовополоненими, то з 2022 року окупанти відкинули будь-які норми гуманітарного права.
УНІАН оприлюднив заяву, в якій подякував усім причетним до звільнення їхнього співробітника та закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію задля звільнення решти полонених журналістів та цивільних.
“Ми будемо боротися за кожного, хто потрапив у полон, виконуючи свій професійний обов’язок. Журналісти не повинні ставати мішенями у цій війні”, – наголосив головний редактор УНІАН Михайло Ганницький.
Статистика та реабілітація
За даними Інституту масової інформації, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 14 українських та іноземних журналістів, ще понад 20 були поранені, а 15 досі перебувають у полоні.
Я неодноразово бачив, як важко відновлюються люди після російського полону. Повернення до нормального життя потребує місяців, а іноді й років реабілітації. Однак досвід показує, що підтримка близьких, професійна психологічна допомога та можливість повернутися до улюбленої справи значно прискорюють цей процес.
Сподіваємося, що історія Дмитра Хилюка надихне й інших не втрачати віри у звільнення своїх близьких, які досі перебувають у російському полоні.
