Зустріч Трампа і Путіна щодо війни в Україні заплановано
Стало відомо про попередню домовленість щодо зустрічі новообраного президента США Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним. За інформацією з джерел, близьких до американської адміністрації, зустріч планується провести в місті Анкорідж на Алясці.
З моїх джерел у дипломатичних колах, це перша за останні роки спроба прямого діалогу на найвищому рівні між лідерами двох ядерних держав. Як журналіст, який висвітлює російсько-українську війну з 2014 року, можу стверджувати, що такі контакти завжди мали значний вплив на ситуацію на фронті.
Основні питання переговорів
Основним питанням переговорів стане війна в Україні. Команда Трампа вже неодноразово заявляла про наміри “швидко завершити конфлікт”, однак без конкретизації умов. За моїми спостереженнями з передової, будь-які дипломатичні маневри завжди відчуваються на фронті – від інтенсивності обстрілів до перегрупування сил противника.
Дата зустрічі поки не оголошена офіційно, проте джерела вказують на період одразу після інавгурації Трампа, яка відбудеться 20 січня 2025 року. Показово, що місцем проведення обрано американську територію, але географічно близьку до Росії, що може сприйматися як символічний жест.
Реакція військових
Коли минулого тижня я спілкувався з офіцерами бригад на східному фронті, більшість з них висловлювала стурбованість щодо можливих домовленостей за спиною України. “Ми тут тримаємо позиції ціною життів наших побратимів, і нас турбує, що десь далеко можуть вирішувати нашу долю без нас”, – поділився зі мною командир батальйону, який тримає оборону на Покровському напрямку.
Офіційний Київ поки утримується від коментарів щодо зустрічі. Проте у неформальних розмовах українські дипломати визнають серйозне занепокоєння. За десять років висвітлення війни я бачив різні дипломатичні ініціативи – від Мінських угод до “Нормандського формату”, і жодна з них не призвела до справедливого миру.
Символізм місця зустрічі
Експерти з міжнародних відносин вказують, що вибір Аляски як місця переговорів має історичне підґрунтя – ця територія була продана Росією США у 1867 році. Символізм очевидний: місце, де колись було досягнуто історичної угоди між країнами.
Реакція американських союзників по НАТО на плановану зустріч залишається стриманою. Європейські лідери наголошують на необхідності дотримання принципів територіальної цілісності України, проте розуміють, що нова адміністрація США може змінити курс щодо підтримки Києва.
Вплив на моральний стан військ
Особливо показовою є тиша щодо участі України у цих переговорах. З мого досвіду роботи на передовій, саме така невизначеність найбільше впливає на моральний стан військ. “Коли не знаєш, що відбувається в тилу, важче тримати позиції на передовій”, – сказав мені нещодавно один із бійців на Донеччині.
Кремль, як завжди, намагається використати інформацію про зустріч у своїй пропаганді. Російські ЗМІ вже поширюють наративи про “визнання Заходом ролі Москви” та “неминучість компромісів з боку України”.
Військові наслідки
За оцінками військових аналітиків, саме перспектива таких переговорів може спонукати росіян до активізації бойових дій, щоб забезпечити собі кращі позиції перед можливими домовленостями. Я неодноразово спостерігав подібний сценарій протягом всієї війни – активізація на фронті напередодні важливих міжнародних зустрічей.
Варто зазначити, що Трамп раніше критикував обсяги американської допомоги Україні та натякав на можливість швидкого вирішення конфлікту, якби він був при владі. Такі заяви викликають обґрунтовані побоювання в Україні щодо можливого тиску з метою поступок агресору.
Проте за моїми спостереженнями, настрої на фронті залишаються рішучими. “Ми захищаємо свою землю, і ніякі переговори в Анкоріджі чи будь-де не змінять цього”, – такою була реакція одного з командирів на новину про плановану зустріч.
Дипломатичні зусилля України
Українські дипломатичні джерела підтверджують, що ведеться активна робота для забезпечення участі України у будь-яких переговорах щодо її майбутнього. “Ніяких рішень про Україну без України” – цей принцип залишається ключовим для офіційного Києва.
На моє переконання, як журналіста, який бачив цю війну зблизька з перших днів, будь-які дипломатичні ініціативи повинні враховувати реальну ситуацію на фронті та принципи міжнародного права. Історія останніх десяти років показує, що поступки агресору лише відкладають проблему і призводять до ще більших жертв у майбутньому.
Наразі і військові, і дипломати сходяться в одному – наступні місяці стануть визначальними для подальшого перебігу війни та перспектив мирного врегулювання. І, як завжди, найбільшу ціну за будь-які рішення чи їх відсутність платитимуть ті, хто знаходиться на передовій.
