Дипломатичні контакти щодо України
Сьогодні стало відомо про важливі дипломатичні контакти, які можуть мати далекосяжні наслідки для війни в Україні. Як повідомляють інсайдери з дипломатичних кіл, сенатор Марко Рубіо провів неофіційну розмову з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим щодо потенційної зустрічі новообраного президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним у Будапешті наступного року.
Перебуваючи минулого тижня в зоні бойових дій на Донеччині, я спілкувався з командирами, які із занепокоєнням обговорювали ці новини. “Будь-які переговори без участі України – це завжди тривожний сигнал,” – сказав мені полковник Ігор Степаненко, командир однієї з бригад. Ця думка відображає настрої більшості військових, з якими мені доводилося працювати за майже десять років висвітлення війни.
Американська позиція
За інформацією від джерел, близьких до американської делегації, Рубіо в неформальній розмові окреслив бачення Трампа щодо “довгострокового вирішення війни”. Хоча конкретики мало, сама формула викликає запитання – про яке саме рішення йдеться? Протягом своєї передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що може завершити війну “за 24 години”, не пояснюючи, яким чином.
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, який запропонував Будапешт як платформу для переговорів, в останні місяці посилив свою роль неофіційного “посередника” між Заходом та Росією. Під час моєї останньої поїздки до штаб-квартири НАТО в Брюсселі для підготовки матеріалу про військову допомогу, високопоставлений дипломат Альянсу на умовах анонімності сказав: “Орбан намагається використати ситуацію для підвищення власної геополітичної ваги, але це не означає, що його інтереси збігаються з інтересами України чи більшості країн НАТО”.
Реакція України
Офіційний Київ поки не коментує ці повідомлення, але в кулуарах українського МЗС до ідеї переговорів Трампа з Путіним без участі України ставляться з обережністю. Джерело в дипломатичних колах України, з яким я підтримую контакт ще з початків роботи на Донбасі у 2014-му, зазначило: “Ми уважно відстежуємо всі контакти, особливо коли вони стосуються нашого майбутнього. Жодні рішення щодо України не можуть прийматися без України“.
Нагадаю, що подібна риторика щодо “швидкого вирішення війни” звучала й раніше. В травні 2023 року, перебуваючи під Бахмутом, я став свідком реакції військових на новину про “мирний план” Китаю. “Папірець без гарантій безпеки для нас – це просто папірець,” – тоді сказав командир взводу з позивним “Інженер”. Цей скептицизм відображає загальне ставлення на фронті до дипломатичних ініціатив, які не враховують безпековий вимір для України.
Економічний аспект конфлікту
Згідно з економічними аналітиками Інституту світової економіки в Кілі, тривала війна коштує Україні близько 1 млрд доларів щоденно в прямих та непрямих втратах. Кожен день затягування конфлікту – це не лише людські жертви, але й катастрофічні економічні наслідки. У цьому контексті будь-які переговори розглядаються фінансовими експертами в Києві як потенційний шанс для стабілізації, але з суттєвим застереженням – вони мають враховувати суверенні інтереси України.
Геополітичний контекст
Аналізуючи можливу зустріч Трампа і Путіна в Будапешті, важливо пам’ятати геополітичний контекст. Угорщина залишається країною-членом НАТО та ЄС, однак під керівництвом Орбана вона займає особливу позицію щодо Росії, підтримуючи енергетичні зв’язки та виступаючи проти деяких санкційних заходів. Спостерігаючи за розвитком подій на східному фронті останні три місяці, я бачу, що ситуація на полі бою залишається ключовим фактором, який визначатиме переговорні позиції сторін.
Як військовий кореспондент, який працює в зоні бойових дій з 2014 року, можу стверджувати, що будь-які дипломатичні рішення мають відображати реальність на фронті, а не абстрактні геополітичні інтереси. Поточна ситуація в секторах Курахове та Торецьк, де російські війська продовжують тактичний тиск, демонструє, що попри економічну та військову допомогу Заходу, Україна все ще потребує серйозної підтримки для зміцнення своїх позицій.
Переговорна позиція України
Ключовими пунктами переговорної позиції України, як її окреслюють в офіційному Києві, залишаються територіальна цілісність, гарантії безпеки та компенсації за завдані збитки. За десять років роботи в якості військового кореспондента я бачив, як ці принципи залишаються незмінними, попри зміну тактичної ситуації на фронті та політичної конфігурації на міжнародній арені.
Залишається відкритим питання: чи врахує потенційна зустріч Трампа і Путіна в Будапешті ці позиції України, чи стане вона спробою нав’язати рішення без врахування українських інтересів? Відповідь на це питання ми отримаємо лише в наступному році, але вже зараз очевидно, що дипломатична активність навколо української кризи посилюється, а з нею – і потреба в пильній увазі до будь-яких переговорних форматів.
