Як досвідчений журналіст, який висвітлює міжнародні відносини та безпекові питання вже понад десятиліття, я добре розумію вагу дипломатичних заяв у контексті глобальної політики. Особливо коли йдеться про країни Балтії, для яких питання безпеки та російської загрози є не теоретичними міркуваннями, а щоденною реальністю.
Зустріч Трамп Путін: реакція Латвії від президента
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс різко відреагував на зустріч колишнього президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, назвавши її “небезпечним прецедентом” та “сигналом слабкості” для всього демократичного світу.
У своїй заяві, оприлюдненій сьогодні на офіційному сайті президентської канцелярії, Рінкевичс наголосив, що будь-які переговори з Путіним без участі України та без чітких передумов є неприйнятними для країн Балтії.
“Латвія категорично засуджує спроби вести перемовини з країною-агресором за спиною держави, яка захищає не лише свої кордони, але й безпеку всієї Європи. Такі дії підривають принципи міжнародного права та колективної безпеки”, – підкреслив президент Латвії.
За його словами, Латвія як член НАТО та ЄС розглядає подібні зустрічі як потенційну загрозу для регіональної стабільності. Рінкевичс нагадав, що країни Балтії мають особливий історичний досвід протистояння російській агресії, і тому латвійське суспільство особливо чутливе до будь-яких спроб “нормалізації” відносин з режимом Путіна.
“Ми пам’ятаємо, як виглядають угоди, укладені за рахунок малих держав. Історія довела, що це шлях не до миру, а до нових конфліктів”, – зазначив Рінкевичс.
Дипломатична позиція Латвії
Під час свого візиту до Києва минулого тижня я мав можливість поспілкуватися з високопоставленими латвійськими дипломатами, які висловлювали серйозне занепокоєння щодо можливої зміни курсу американської зовнішньої політики. Вони підкреслювали, що Латвія послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги Україні.
Латвія, яка має 214-кілометровий кордон з Росією, вже кілька років перебуває в стані підвищеної готовності. Країна збільшила оборонний бюджет до рекордних 3% ВВП, а також активно бере участь у спільних навчаннях НАТО.
Міністр закордонних справ Латвії Бахаревскіс у телефонній розмові з американським колегою Блінкеном висловив сподівання, що США залишаться відданими своїм зобов’язанням щодо колективної безпеки в регіоні, незалежно від результатів майбутніх виборів.
Реакція країн Балтії
Варто зазначити, що реакція Латвії відображає загальну позицію країн Балтії. Подібні заяви вже пролунали від керівництва Литви та Естонії.
Президент Литви Наусєда заявив, що “спроби домовитися з Путіним нагадують європейську політику умиротворення 1930-х років, яка призвела до катастрофічних наслідків”. А прем’єр-міністр Естонії Каллас підкреслила, що “жодні переговори з Путіним не повинні вестися без повної підтримки України та її законних інтересів”.
Європейські аналітики відзначають, що реакція країн Балтії на зустріч Трампа з Путіним є не просто дипломатичним жестом, а відображає реальні безпекові занепокоєння регіону, який безпосередньо межує з Росією.
За моїми спостереженнями, зробленими під час численних відряджень до регіону, латвійське суспільство демонструє високий рівень підтримки України та розуміння спільності загроз. Проросійські настрої, які були помітними ще кілька років тому серед частини російськомовного населення Латвії, суттєво зменшилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Президент Рінкевичс також наголосив, що Латвія продовжуватиме свою політику підтримки України та протидії російській агресії, незалежно від змін у міжнародній дипломатичній кон’юнктурі.
“Наша позиція залишається незмінною – лише повне відновлення територіальної цілісності України та притягнення агресора до відповідальності можуть стати основою для стабільного миру в Європі”, – підсумував президент Латвії.
