Обговорення законопроєкту про медіа
Як військовий журналіст з досвідом роботи в гарячих точках, я уважно стежу за всіма законодавчими ініціативами, що стосуються медіасфери. Особливо в умовах війни, коли питання інформаційної безпеки набуває стратегічного значення.
У Верховній Раді відбулось важливе обговорення пропозицій щодо змін до законопроєкту 14057, який стосується регулювання медіа. За столом переговорів зібралися представники профільного комітету, медіаюристи та експерти галузі, щоб знайти баланс між свободою слова та національною безпекою.
Ключові пропозиції медіаюристів
Медіаюристи запропонували низку конкретних правок, спрямованих на захист незалежності журналістів та медіа під час воєнного стану. Одна з ключових пропозицій стосується процедури призупинення ліцензій мовників – експерти наголошують на необхідності чіткого визначення критеріїв та запобіжників від можливих зловживань.
Мій досвід роботи на фронті переконує: інформаційний фронт не менш важливий за військовий. Росія активно використовує медіапростір як інструмент гібридної війни, тому регулювання має бути виваженим – захищати національні інтереси, але не обмежувати роботу чесних українських журналістів.
Позиція профільного комітету
Представники комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики висловили готовність до діалогу та врахування фахових рекомендацій. Голова комітету підкреслив, що законодавці прагнуть створити рамкові умови, які відповідатимуть як європейським стандартам, так і реаліям воєнного часу.
Особливу увагу під час обговорення приділили механізмам саморегуляції медіа. Незалежні експерти наголосили, що важливо розвивати галузеві інституції, здатні забезпечити дотримання професійних стандартів без надмірного втручання держави.
“Медіаспільнота має бути залучена до розробки підзаконних актів, які визначатимуть практичне застосування закону,” – підкреслив один із учасників обговорення, з чим неможливо не погодитись.
Дискусії навколо законопроєкту
Законопроєкт 14057 викликав неоднозначні оцінки в медіасередовищі. Критики вказують на ризики надмірного регулювання та можливого тиску на редакційну політику, тоді як прихильники наголошують на необхідності протидії дезінформації в умовах війни.
За результатами обговорення, робоча група отримала завдання доопрацювати спірні положення законопроєкту з урахуванням пропозицій медіаюристів. Особливо це стосується положень про відповідальність за порушення законодавства та процедури оскарження рішень регулятора.
Погляд з передової
Працюючи на передовій, я неодноразово спостерігав, як важлива правдива інформація для суспільства. Вона допомагає зрозуміти контекст подій, приймати рішення та протистояти ворожим наративам. Тому баланс між регулюванням та свободою слова – це питання національної стійкості.
Законодавці обіцяють винести доопрацьований проєкт на голосування до кінця поточної сесії. Медіаспільнота уважно стежитиме за подальшим розвитком подій, адже від якості цього закону залежатиме здатність українських медіа працювати ефективно в умовах триваючої агресії.
Висновки та перспективи
Як військовий кореспондент, можу засвідчити: інформаційна стійкість – це частина оборонного потенціалу країни. Законодавство про медіа має сприяти посиленню цієї стійкості, а не створювати додаткові перешкоди для журналістів, які щодня виконують свою роботу часто з ризиком для життя.
За даними Detector Media, найближчим часом відбудуться додаткові консультації з міжнародними експертами щодо відповідності запропонованих змін європейським стандартам свободи слова та інформаційної безпеки.
