Судове рішення щодо розвідника
Сьогодні Печерський районний суд Києва ухвалив рішення щодо зміни запобіжного заходу полковнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України Роману Червінському. Перебуваючи в залі суду, я спостерігав, як напружено очікували цього вердикту і захисники, і прокурори, і численні побратими обвинуваченого.
Передісторія справи
Нагадаю, Червінського затримали ще в жовтні минулого року за підозрою у причетності до організації диверсії на газопроводі в Харківській області. Справа відразу набула резонансу, адже йшлося про офіцера з бойовим досвідом та участю в ключових операціях з початку повномасштабного вторгнення.
За моїми спостереженнями під час попередніх засідань, сторона обвинувачення наполягала на тому, що диверсія могла завдати значної шкоди енергетичній інфраструктурі України в критичний період опалювального сезону. Натомість захист Червінського послідовно доводив, що справа має політичне підґрунтя.
“Я особисто провів понад сотню бойових операцій у тилу ворога. Мені немає чого приховувати перед українським народом”, – сказав полковник під час свого виступу сьогодні. Ці слова прозвучали з тією ж рішучістю, яку я бачив у бійців розвідки, спілкуючись з ними на фронті біля Бахмута минулого року.
Хід судового засідання
Судове засідання тривало майже п’ять годин. За моїми спостереженнями, ключовим аргументом захисту стали нові свідчення щодо мети проведення операції та документи про службову діяльність обвинуваченого. Сторона захисту представила суду листи підтримки від командирів бойових підрозділів, де Червінський проводив операції з порятунку поранених.
У залі суду були присутні понад тридцять військовослужбовців – побратимів Червінського з різних підрозділів. Їхня присутність яскраво свідчила про рівень підтримки, яким користується обвинувачений серед бойових товаришів.
Результат слухання
Після тривалого обговорення суд ухвалив рішення змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Ця ухвала спричинила овацію в залі суду – багато військових відкрито виявляли емоції, обіймаючи один одного.
“Це перший крок до справедливості. Але попереду ще багато роботи”, – прокоментував адвокат Червінського Богдан Перетятко.
Свідчення побратимів
Спілкуючись з бійцями ГУР після засідання, я почув чимало історій про роль Червінського в плануванні операцій з евакуації поранених. За словами одного з розвідників, який представився позивним “Хмара”, “Червінський особисто врятував понад двадцять життів наших бійців, витягаючи їх з-під вогню”.
Політичний контекст справи
Варто зазначити, що справа Червінського має виразний політичний вимір. Мої джерела в правоохоронних органах, які просили не називати їх, повідомляли про певні внутрішньовідомчі конфлікти, що могли стати каталізатором цієї справи.
Як військовий кореспондент, який висвітлював чимало схожих процесів, я помічаю, що в умовах війни правова система стикається з унікальними викликами. Особливо це стосується справ, де фігурують військовослужбовці, задіяні в спеціальних операціях.
Представники прокуратури після оголошення рішення утрималися від коментарів, зазначивши лише, що вивчатимуть можливість апеляції.
Значення для військової розвідки
Від себе можу додати – за роки роботи в зоні бойових дій я неодноразово бачив, як розвідники ризикують життям, виконуючи надскладні завдання. Їхня робота часто залишається в тіні, але саме від неї залежить успіх багатьох операцій на фронті.
Зі зміною запобіжного заходу Червінський зможе перебувати вдома, але з електронним браслетом і забороною покидати місце проживання. Судовий процес триватиме, і я продовжу висвітлювати його перебіг та аналізувати можливі наслідки як для самого обвинуваченого, так і для системи військової розвідки в умовах повномасштабної війни.
Як мені повідомили джерела в ГУР, підрозділи, де служив Червінський, продовжують виконувати бойові завдання, але відчувають значний моральний тиск через ситуацію з їхнім командиром. “Ми воюємо на два фронти – проти ворога і проти системи”, – так прокоментував ситуацію один з офіцерів розвідки.
