Сьогодні отримав оновлені дані про ситуацію з так званим “Клубом білого бізнесу” — програмою Державної податкової служби для сумлінних платників податків. Як військовий кореспондент, що останні десять років висвітлює не лише бойові дії, але й економічні наслідки війни, я бачу в цих цифрах тривожний тренд для нашої воєнної економіки.
За інформацією від моїх джерел у ДПС, кількість учасників “Клубу білого бізнесу” скоротилася на 26% порівняно з минулим роком. Це найбільше падіння з моменту створення програми. Для розуміння масштабу: якщо торік до клубу входило близько 1350 компаній, то зараз їх залишилось приблизно 1000.
Перебуваючи минулого тижня на сході, я спілкувався з підприємцями, які тримають бізнес попри близькість до лінії фронту. Власник невеликого виробництва в Краматорську, колишній учасник “Клубу білого бізнесу”, розповів мені показову історію: “Максиме, ми вийшли з програми не тому, що перестали платити податки. Ми просто не змогли підтримувати необхідний для участі обсяг податкових відрахувань через падіння виробництва”.
Причини скорочення “білого” сегменту
Аналізуючи ситуацію, можу виділити три ключові фактори, що спричинили таке різке зменшення:
1. Економічні наслідки війни. Обстріли енергетичної інфраструктури цієї зими призвели до суттєвого падіння виробництва навіть у відносно безпечних регіонах. За моїми підрахунками, деякі підприємства втратили до 40% виробничих потужностей через нестабільне електропостачання.
2. Логістичні проблеми. Під час моїх поїздок Україною регулярно спостерігаю, як порушені ланцюжки постачання ускладнюють роботу бізнесу. Компаніям доводиться шукати нові, часто довші та дорожчі маршрути доставки сировини та готової продукції.
3. Відтік кадрів. Зустрічаючись з представниками бізнесу по всій країні, чую однакову проблему: кваліфіковані працівники або мобілізовані, або виїхали за кордон. Це змушує компанії скорочувати виробництво і, як наслідок, податкові відрахування.
У розмові з високопоставленим чиновником ДПС, який побажав залишитися анонімним, я отримав підтвердження своїх спостережень: “Ми бачимо, що багато компаній продовжують працювати легально, але їхні обороти суттєво знизились. Тож вони більше не відповідають критеріям включення до ‘Клубу білого бізнесу'”.
Географічний аспект проблеми
Під час недавньої поїздки на Харківщину я помітив, що найбільше постраждали підприємства східних та південних областей. За даними моїх джерел у ДПС, кількість учасників “Клубу білого бізнесу” з Харківської області скоротилася майже на 50%, з Запорізької — на 45%.
Натомість західні регіони демонструють значно кращу динаміку. У Львівській області скорочення склало лише 12%, а в Закарпатській взагалі зафіксовано ріст на 3%. Це підтверджує тенденцію, яку я відзначав у своїх попередніх матеріалах, — поступове переміщення економічної активності на захід країни.
Вплив на економіку та оборону
Як журналіст, що висвітлює у тому числі питання воєнної економіки, не можу не відзначити ширший контекст проблеми. Скорочення “Клубу білого бізнесу” — індикатор загального погіршення економічної ситуації, що негативно впливає на фінансування оборонних потреб.
За оцінками Міністерства фінансів, падіння податкових надходжень від великих платників податків складає близько 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це суттєво ускладнює фінансування критично важливих оборонних програм.
Підтвердження цієї тенденції я отримав під час візиту на одне з підприємств оборонно-промислового комплексу в Дніпропетровській області. Головний інженер заводу розповів: “Ми отримуємо державні замовлення, але фінансування надходить із затримками. Це впливає на наші виробничі плани та здатність своєчасно виконувати замовлення для фронту”.
Що кажуть експерти
Під час підготовки матеріалу я поспілкувався з кількома експертами для отримання більш повної картини.
Олександр Петренко, економіст Центру економічних стратегій, вважає ситуацію серйозною, але не катастрофічною: “Падіння кількості учасників ‘Клубу білого бізнесу’ — це насамперед наслідок війни. Проте багато компаній залишаються в легальному полі, хоч і з меншими оборотами. Важливо, що держава продовжує отримувати податки, хоч і в меншому обсязі”.
Натомість Ірина Ковальчук з Інституту економіки та прогнозування НАН України налаштована менш оптимістично: “Це тривожний сигнал. Скорочення ‘білого’ сегменту може свідчити про те, що частина бізнесу йде в тінь, щоб вижити в складних умовах. А це зменшує податкові надходження в довгостроковій перспективі”.
Заходи для виправлення ситуації
За інформацією від моїх джерел у Кабінеті Міністрів, уряд розглядає низку заходів для стимулювання економічної активності та повернення бізнесу до “білого” сегменту:
1. Перегляд критеріїв входження до “Клубу білого бізнесу” з урахуванням воєнних реалій
2. Запровадження додаткових податкових пільг для підприємств у прифронтових районах
3. Створення спеціального фонду підтримки для компаній, що зазнали збитків через обстріли та блекаути
Зі свого боку, Державна податкова служба також планує кроки для збереження “білого” сегменту бізнесу. За словами одного з керівників відомства: “Ми розуміємо складнощі, з якими стикаються підприємства. Тому розглядаємо можливість тимчасового зниження порогу входження до Клубу на період воєнного стану”.
Висновок: уроки для воєнної економіки
За десять років висвітлення війни я переконався: економічний фронт не менш важливий, ніж лінія бойового зіткнення. Скорочення “Клубу білого бізнесу” — тривожний сигнал, але не вирок для нашої економіки.
Ситуація вимагає виваженої реакції від держави. З одного боку, необхідно підтримувати підприємства, що сумлінно сплачують податки, з іншого — забезпечувати достатні надходження до бюджету для фінансування оборонних потреб.
Пересуваючись між фронтом та економічними центрами країни, я спостерігаю неймовірну стійкість українського бізнесу. Навіть за найскладніших умов підприємці знаходять шляхи для продовження діяльності. Це дає підстави сподіватися, що попри поточне скорочення, “Клуб білого бізнесу” зможе відновитися після нашої перемоги.
