Заява Орбана щодо війни в Україні: зовнішні сили мають змусити РФ і Україну до миру
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив нову резонансну заяву щодо врегулювання російсько-української війни, наголосивши, що “зовнішні сили” мають втрутитись і змусити обидві сторони припинити бойові дії. Ця заява викликала гострі дебати в європейських політичних колах.
Перебуваючи з візитом у Брюсселі, Орбан вкотре підтвердив свою позицію щодо необхідності примусового миру: “Ні Росія, ні Україна не здатні досягти повної перемоги. Лише зовнішній тиск може змусити їх сісти за стіл переговорів“, – заявив угорський прем’єр.
З перших днів повномасштабного вторгнення я бачив схожі настрої серед частини європейських політиків. Однак раніше такі заяви лунали переважно в кулуарах, а не на офіційному рівні. Перебуваючи в Бахмуті навесні 2023-го, я спілкувався з військовими, які категорично відкидали ідею “примусового миру” на російських умовах.
“Заяви Орбана ігнорують реальний стан речей на фронті та підривають європейську єдність щодо підтримки України”, – прокоментував ситуацію високопоставлений дипломат ЄС, який побажав залишитися анонімним. Він додав, що позиція Будапешта все більше розходиться з консолідованою позицією більшості країн-членів НАТО та ЄС.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріеліус Ландсберґіс різко відреагував на слова Орбана: “Примушувати до миру жертву агресії – це шлях до майбутніх конфліктів, а не до сталого миру. Історія нас цього вже навчила”.
Ситуація на фронті
На фронті ситуація залишається напруженою. Під час мого останнього виїзду на позиції в Донецькій області командир однієї з бригад підкреслив: “Нас намагаються переконати, що треба домовлятись, але про що можна домовлятись з окупантом, який прийшов на нашу землю? Єдина мова, яку він розуміє – це мова сили“.
Варто зазначити, що угорський прем’єр уже неодноразово виступав з контроверсійними заявами щодо війни. Він відвідав Москву та Пекін з “мирними місіями”, які не отримали підтримки ЄС і були розкритиковані більшістю європейських лідерів як “сольні виступи”.
Економічні наслідки
Економічний аспект також не можна ігнорувати. За даними аналітиків Центру економічної стратегії, Україна втратила понад 30% свого економічного потенціалу через війну. Будь-які переговори з позиції слабкості лише легітимізують ці втрати.
Офіційний Київ неодноразово заявляв, що єдиною платформою для переговорів з Росією вважає “формулу миру” президента Зеленського, яка передбачає повне відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах.
“Ми не ведемо війну проти сусідньої держави – ми захищаємо свій дім від загарбників. Це принципово різні речі”, – сказав мені комбриг із позивним “Яструб” під час нашого спілкування на “нулі” минулого місяця.
Міжнародна реакція та перспективи
Заява Орбана продовжує тенденцію загострення риторики щодо можливого “замороження конфлікту”, особливо в контексті виборів нового президента США. Аналітики побоюються, що нова американська адміністрація може схилятися до сценарію швидкого завершення війни на умовах, неприйнятних для України.
Досвідчені військові експерти попереджають, що будь-яка “заморозка” конфлікту без справедливого вирішення територіальних питань лише відтермінує наступну фазу війни, можливо, в ще більш руйнівному масштабі.
На передовій я не зустрічав жодного військового, який би підтримував ідею переговорів з позиції “примусу до миру”. Натомість, майже всі наголошують: лише позиція сили і підтримка партнерів можуть змусити Росію до реальних переговорів.
Дослідження Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) підтверджує, що понад 90% “заморожених конфліктів” у світі рано чи пізно відновлюються, якщо базові причини протистояння не були усунені.
Представники дипломатичних кіл ЄС, з якими я спілкувався минулого тижня в Брюсселі, наголошують, що позиція Орбана не відображає загальноєвропейської політики і залишається маргінальною, попри її медійну помітність.
Позиція України залишається незмінною: мир можливий лише на основі міжнародного права, з повним відновленням суверенітету та територіальної цілісності держави.
