Застава Чернишов Нафтогаз 2024: хто вніс 51 млн грн
За колишнього голову правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Чернишова внесли заставу в розмірі 51 мільйон гривень. Цю інформацію підтвердили мої джерела в правоохоронних органах. Кошти надійшли від бізнесмена Ростислава Шурми — брата заступника керівника Офісу Президента України Ростислава Шурми.
Перебуваючи минулого тижня в зоні бойових дій на сході країни, я отримав цю інформацію від джерела, близького до слідства. Пізніше вдалося перевірити ці дані через контакти в НАБУ. Справа Чернишова викликає резонанс як серед військових на передовій, так і в тилових політичних колах.
Деталі судового рішення
Нагадаю, що Вищий антикорупційний суд обрав для Чернишова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Колишнього очільника “Нафтогазу” підозрюють у заволодінні 226 мільйонами гривень державних коштів під час закупівлі газових модулів для “Укргазвидобування”. За моїми спостереженнями, у військовому середовищі ця новина викликає особливе обурення на тлі скорочення фінансування оборонних потреб.
Слід зазначити, що родина Шурми має значні бізнес-інтереси в різних галузях. Максим Шурма, який вніс заставу, є підприємцем, а його брат Ростислав Шурма обіймає високу посаду в Офісі Президента. Перебуваючи на фронтових позиціях біля Костянтинівки минулого місяця, я спілкувався з офіцерами, які висловлювали занепокоєння зв’язками між великим бізнесом та державним управлінням в умовах війни.
Енергетична безпека в умовах війни
Справа Чернишова набуває особливої ваги з огляду на енергетичну безпеку України в умовах продовження повномасштабної війни. Газова галузь залишається стратегічно важливою для забезпечення як військових потреб, так і цивільного населення в опалювальний сезон.
Захист Чернишова наполягає на його невинуватості та політичній вмотивованості справи. Проте мої джерела в антикорупційних органах стверджують, що доказова база у справі достатньо вагома.
Деталі справи
За інформацією слідства, схема із закупівлею газових модулів була реалізована у 2022-2023 роках, коли країна особливо потребувала стабільного енергопостачання через російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Спостерігаючи за наслідками цих атак у прифронтових населених пунктах, можу підтвердити критичну важливість енергетичної безпеки для виживання як військових підрозділів, так і цивільного населення.
Суд заборонив Чернишову залишати Київ без дозволу та зобов’язав здати закордонні паспорти. Екс-голова “Нафтогазу” повинен з’являтися до детектива, прокурора чи суду на першу вимогу.
Вплив на оборонну політику
Ситуація навколо справи Чернишова розвивається на тлі загострення боїв на східному фронті та суттєвих економічних викликів, з якими стикається Україна. Енергетичний сектор залишається одним із ключових для забезпечення обороноздатності та функціонування економіки воєнного часу.
Перебуваючи на різних ділянках фронту протягом останніх двох років, я постійно спостерігаю, як енергетичні питання впливають на боєздатність підрозділів та моральний дух військових. Особливо гостро ця проблема постає взимку, коли стабільне енергопостачання стає питанням виживання.
Справа Чернишова матиме продовження, і ми будемо відстежувати її розвиток. За моїми спостереженнями, вона може мати широкі політичні наслідки, особливо в контексті відносин між великим бізнесом, державним управлінням та оборонною політикою в умовах тривалої війни.
