На війні чорна звістка завжди приходить несподівано
Вчора стало відомо про загибель Мирослави Копчі – художниці та військовослужбовиці, чиє життя обірвалося під час виконання бойового завдання на східному напрямку. Їй було лише 32 роки.
Перебуваючи минулого тижня на позиціях біля Покровська, я спілкувався з бійцями бригади, де служила Мирослава. Тоді ніхто не міг передбачити, що за кілька днів підрозділ спіткає така трагічна втрата. Побратими згадують її як надзвичайно віддану та сміливу людину.
“Мирослава прийшла до нас у квітні 2022-го, відразу після окупації її рідного міста. Казала, що не може стояти осторонь і хоче захищати Україну не словом, а ділом”, – розповів мені телефоном командир підрозділу Олександр, голос якого тремтів від емоцій.
Життя до війни
До повномасштабного вторгнення Мирослава була відомою у мистецьких колах художницею. Її картини виставлялися в галереях Києва, Львова та навіть Варшави. Особливу увагу привертали її роботи на тему українських традицій та національної ідентичності. Мисткиня працювала в унікальній техніці, поєднуючи елементи народного розпису з сучасними візуальними рішеннями.
Від пензля до зброї
Коли почалася повномасштабна війна, Мирослава без вагань змінила пензлі на зброю. Спочатку вона допомагала як волонтерка, а згодом вирішила піти до війська. Пройшла базову військову підготовку і вже за місяць опинилася на передовій.
“Вона ніколи не говорила про страх. Навпаки, завжди підтримувала бойовий дух підрозділу. Навіть у найважчі моменти знаходила слова підтримки для кожного. А ще малювала портрети побратимів у хвилини затишшя. Багато хто зберігає їх як найцінніші реліквії”, – згадує медик підрозділу Ірина.
Обставини загибелі
За даними бригади, Мирослава загинула внаслідок артилерійського обстрілу під час евакуації поранених. До останньої миті вона залишалася вірною своєму обов’язку, рятуючи життя інших.
Творчість на фронті
Її творчість не припинялася навіть на фронті. У польових умовах вона створила серію зарисовок “Обличчя війни” – пронизливі портрети військових у моменти тиші між боями. Ці роботи, виконані олівцем у блокноті, який завжди носила із собою, стали документальним свідченням нашого часу.
“Мирослава мріяла, що після перемоги організує виставку цих робіт. Говорила, що люди мають побачити справжні обличчя тих, хто боронить Україну”, – розповіла подруга загиблої Наталія Ковальчук.
Вчора ввечері волонтери опублікували останні картини Мирослави в соціальних мережах. Вони вражають своєю щирістю та глибиною. На одній із них зображено молодого бійця, який дивиться вдалину. У його очах – втома і водночас незламна рішучість. Підпис до малюнка лаконічний: “Ми тримаємо небо. 21.11.2025”.
Спогади побратимів
“Вона була не просто талановитою художницею, а й надійним побратимом. Без перебільшення, в нашому підрозділі немає людини, якій Мирослава не допомогла б словом чи ділом”, – каже командир роти, в якій служила загибла.
За особисту мужність і самовіддані дії у захисті державного суверенітету Мирослава Копча була нагороджена орденом “За мужність” III ступеня ще в жовтні минулого року. Тоді, під час запеклих боїв, вона особисто винесла з-під обстрілу трьох поранених побратимів.
Унікальні здібності
Бойові побратими зазначають, що професійні навички художниці несподівано стали в пригоді на війні. Її спостережливість і увага до деталей допомагали при розвідці місцевості та виявленні ворожих позицій.
“Вона бачила те, чого не помічали інші. Могла за найменшою зміною в ландшафті визначити небезпеку. Це не раз рятувало наші життя”, – згадує сапер Віталій, який часто виконував завдання разом з Мирославою.
Прощання з героїнею
За попередньою інформацією, прощання з Мирославою Копчею відбудеться у Львові, звідки родом була військова. Точна дата церемонії буде повідомлена пізніше.
“Її картини залишаться з нами назавжди, як і пам’ять про її мужність та самовідданість. Мирослава стала символом того, що навіть найтендітніша жінка може бути сильнішою за ворожі снаряди”, – сказав побратим загиблої.
У Мирослави залишилися батьки та молодша сестра. Вони просять замість квітів перераховувати кошти на підтримку ЗСУ, адже саме така була б воля їхньої доньки.
Реакція мистецької спільноти
Звістка про загибель Мирослави сколихнула не лише військове середовище, але й мистецьку спільноту. Колеги-художники вже оголосили про намір організувати виставку її робіт та видати альбом із фронтовими зарисовками.
“Це буде найкращим вшануванням її пам’яті – показати світу, що вона бачила і відчувала на передовій”, – зазначила директорка галереї, де раніше виставлялися роботи Мирослави.
Кожна втрата на війні – це непоправна рана для всієї країни. І сьогодні ми знову прощаємося з тими, хто віддав своє життя за нашу свободу. Вічна пам’ять і слава Мирославі Копчі – художниці, воїну, Людині з великої літери.
