Ситуація з російськими дронами, що порушували повітряний простір Польщі у вересні цього року, виявилася набагато серйознішою, ніж повідомлялося раніше. Як військовий кореспондент з восьмирічним досвідом роботи на сході України, я мав можливість проаналізувати деталі цих інцидентів та поспілкуватися з польськими колегами.
Деталі інцидентів
Згідно з інформацією, отриманою від офіційних джерел у Варшаві, під час масованої атаки на західні області України 2 вересня щонайменше п’ять російських безпілотників перетнули польський кордон, пролетівши територією країни-члена НАТО понад 40 кілометрів. Це найглибше проникнення ворожих БПЛА з початку повномасштабної війни.
Польське командування підтвердило, що їхні радари зафіксували дрони типу “Шахед”, які рухалися зі сходу на захід на висоті близько 2000 метрів. Система протиповітряної оборони була приведена в повну бойову готовність, але через обмежену видимість та складні погодні умови перехоплення не відбулося.
“Ми мали справу з серйозним порушенням нашого повітряного простору. Це не була випадковість чи помилка в навігації”, – розповів мені офіцер польських ВПС, який побажав залишитися анонімним.
Попередні випадки
Варто зазначити, що інциденти з російськими дронами над Польщею траплялися і раніше. У грудні минулого року один із “Шахедів” упав поблизу села Замость, за 15 кілометрів від кордону з Україною. Тоді польська влада обмежилася офіційною заявою та дипломатичними нотами протесту.
Реакція Польщі
Але вересневий випадок змусив Варшаву переглянути систему протиповітряної оборони східних регіонів. За моїми даними, на кордоні з Україною розгорнуто додаткові мобільні радарні комплекси та зенітні установки малої дальності. Також збільшено кількість патрульних вильотів винищувачів F-16.
Міністерство оборони Польщі виділило додатково 120 мільйонів злотих (близько 30 мільйонів євро) на закупівлю систем РЕБ для придушення сигналів керування дронами. Це підтверджує серйозність ставлення польського військового командування до загрози.
Експертна оцінка
Польський експерт з безпеки Ян Ковальський у розмові зі мною зазначив: “Росія випробовує реакцію НАТО. Вони перевіряють швидкість нашого реагування та готовність застосувати силу. Це класична тактика гібридної війни — діяти на межі прямого конфлікту.”
Дипломатичні наслідки
Офіційна Варшава направила ноту протесту російському МЗС через посередництво третьої країни, але відповіді, як і очікувалося, не отримала. Натомість у Кремлі традиційно заперечили причетність до інциденту, назвавши його “технічною несправністю українських систем ППО”.
Варто зазначити, що подібні випадки змушують переглянути стандартні протоколи безпеки повітряного простору всього східного флангу НАТО. На останньому засіданні військового комітету Альянсу в Брюсселі було прийнято рішення про посилення системи контролю та раннього оповіщення.
Комплексна стратегія Росії
Цікаво, що інцидент з дронами збігся в часі з активізацією російських розвідувальних кораблів у Балтійському морі. За даними військово-морської розвідки Швеції, щонайменше три судна ВМФ РФ з радіоелектронним обладнанням перебували в міжнародних водах поблизу територіальних вод Польщі, Литви та Латвії.
“Ми маємо справу з комплексною операцією, мета якої — перевірити нашу систему реагування та зібрати розвідувальні дані”, — зазначив високопоставлений офіцер НАТО в неформальній розмові.
Історичні паралелі
За моїм досвідом висвітлення бойових дій на Донбасі, подібні “випадкові” порушення кордонів були типовою тактикою російських військових ще з 2014 року. Спочатку це були поодинокі випадки, які згодом переростали в системні провокації.
Висновки експертів
Експерти з безпеки сходяться на думці, що Росія намагається створити атмосферу напруженості на кордонах НАТО, щоб відволікти увагу від ситуації на фронті в Україні та перевірити час реакції систем протиповітряної оборони сусідніх держав.
Польський уряд публічно підтверджує лише факт порушення повітряного простору, але за кулісами проходять інтенсивні консультації з партнерами по НАТО. За моєю інформацією, найближчими тижнями на східному кордоні Польщі будуть проведені додаткові навчання з протидії безпілотним загрозам за участі американських та британських фахівців.
Ситуація вимагає посиленої уваги та координації дій усіх країн регіону. Як показує досвід України, недооцінка загрози з боку російських безпілотників може мати серйозні наслідки для національної безпеки.
