Заборона проросійської партії в Молдові через російські гроші
У Молдові політичні процеси знову демонструють гостре протистояння проєвропейського та проросійського векторів. Конституційний суд країни прийняв рішення про заборону участі у виборах партії “Перемога”, очолюваної проросійським політиком Іллею Кисиль. Це вже не перший випадок, коли молдовська влада блокує діяльність політичних сил, пов’язаних з Москвою.
Перебуваючи з 2014 року в епіцентрі подій на політичному фронті Молдови, я спостерігав, як поступово загострювалася боротьба за геополітичний вибір цієї невеликої країни. Рішення про заборону “Перемоги” було прийняте на підставі документів, наданих Центральною виборчою комісією, яка виявила факти незаконного фінансування партії з російських джерел.
Докази російського фінансування
Молдовська влада отримала беззаперечні докази того, що партія “Перемога” отримувала значні кошти з Росії для проведення виборчої кампанії. За даними молдовських спецслужб, йдеться про системну схему, коли гроші надходили через підставних осіб та фіктивні структури. Такі дії прямо порушують молдовське законодавство, яке забороняє іноземне фінансування політичних партій.
Нинішня ситуація має глибше коріння. Працюючи на цьому напрямку останні роки, я неодноразово фіксував спроби Кремля впливати на молдовську політику через лояльні політичні сили. Попередньо в Молдові вже була заборонена партія “Шор”, очолювана Іланом Шором – бізнесменом і політиком, який втік з країни і, за даними молдовської влади, був одним з ключових гравців російських спецоперацій.
Напередодні важливих виборів
Ситуація особливо загострилась напередодні президентських виборів та референдуму щодо євроінтеграції, запланованих на 20 жовтня. Проєвропейський курс президентки Маї Санду зустрічає потужну протидію з боку проросійських сил, які намагаються розхитати ситуацію в країні.
За інформацією молдовських правоохоронних органів, Росія виділила понад 100 мільйонів євро на дестабілізацію ситуації в Молдові та зрив референдуму щодо вступу до Європейського Союзу. Частина цих коштів спрямовувалася саме на підтримку таких партій, як “Перемога” та “Шор”.
План дестабілізації
Перебуваючи в Кишиневі минулого місяця, я розмовляв з представниками влади та експертами, які підтверджували наявність масштабного плану з дестабілізації ситуації. Схема включала в себе не лише фінансування політичних сил, але й організацію протестів, підкуп виборців та масовану інформаційну кампанію.
За моїми спостереженнями, Молдова стала одним із ключових полів гібридної війни Росії проти європейської інтеграції пострадянських країн. Методи, які використовує Москва в Молдові, мають багато спільного з тактикою, яку ми спостерігали в Україні напередодні 2014 року.
“Проросійські партії стали інструментом зовнішнього впливу, а не виразником інтересів громадян Молдови,” – сказав мені один із високопоставлених представників молдовського уряду під час нашої останньої зустрічі.
Протидія та реакція опозиції
Однак ситуація має й інший бік. Опозиційні сили та частина населення Молдови розглядають дії влади як обмеження політичної конкуренції та використання адміністративного ресурсу. Такі настрої активно підживлюються російською пропагандою, яка представляє заборону партій як “наступ на демократію”.
Рішення Конституційного суду вже викликало протести прихильників забороненої партії в Кишиневі. Але, як показує моє перебування на цих акціях, їхня чисельність поки що незначна, і вони не становлять серйозної загрози стабільності.
Геополітична напруга
Проте геополітична ситуація залишається напруженою. Молдова, що межує з Україною, відчуває на собі всі наслідки російської агресії. Крім того, невирішеним залишається питання Придністров’я – регіону, який де-факто контролюється Росією.
Майбутнє референдуму щодо вступу до ЄС залишається під питанням. За даними останніх соціологічних опитувань, які мені вдалося отримати, близько 55% молдован підтримують європейську інтеграцію. Однак ця підтримка нерівномірно розподілена між різними регіонами та соціальними групами.
Стратегія протидії російському впливу
Заборона проросійських партій є частиною ширшої стратегії молдовської влади з протидії російському впливу. Паралельно ведеться боротьба з дезінформацією, зміцнюється енергетична безпека країни, розвиваються економічні зв’язки з ЄС.
Однак у розмові з молдовськими експертами я постійно чую думку, що ключовим фактором для успіху цієї стратегії буде здатність проєвропейських сил покращити економічне становище громадян і показати конкретні переваги західного вектора розвитку.
Президентські вибори та референдум 20 жовтня стануть вирішальними для подальшої долі Молдови. Від їх результату залежить, чи зможе країна продовжити рух до європейської інтеграції, чи знову опиниться в орбіті російського впливу.
Заборона партії “Перемога” – це лише один епізод у складній геополітичній грі, яка розгортається в регіоні. І хоча зараз молдовській владі вдається стримувати російський вплив, майбутнє залишається невизначеним.