Уряд України з 1 квітня запровадив тимчасову заборону на експорт необробленої деревини та деревного вугілля. Це рішення діятиме до кінця 2024 року і спрямоване на захист українських лісів та підтримку вітчизняних виробників. Я неодноразово висвітлював питання охорони природних ресурсів під час моєї роботи, і це рішення видається особливо актуальним в умовах воєнного часу.
Перебуваючи минулого місяця на Житомирщині, я спілкувався з працівниками лісгоспів, які розповідали про проблеми галузі. Один із керівників районного лісового господарства поділився, що контрабанда деревини стала значним викликом для держави, особливо в прикордонних областях. Саме тому рішення уряду виглядає цілком логічним.
Заборона стосується експорту паливної деревини, необробленої або начорно обробленої деревини та деревного вугілля. Дане рішення затверджене постановою Кабміну №275 від 27 березня 2024 року, що набрала чинності 1 квітня.
Причини заборони експорту деревини
За офіційними даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, головною метою заборони експорту деревини є забезпечення достатньої кількості сировини для внутрішнього ринку України. В умовах воєнного стану та економічних викликів особливо важливо зберегти ресурси для вітчизняних виробників.
Як мені пояснили в міністерстві під час брифінгу минулого тижня, додатковими причинами такого кроку стали:
– Потреба в захисті лісових ресурсів від надмірних вирубок
– Необхідність боротьби з незаконним експортом деревини
– Стимулювання розвитку деревообробної промисловості всередині країни
– Підтримка українських виробників меблів та інших товарів з деревини
Представник Державного агентства лісових ресурсів під час нашої розмови наголосив, що Україна має прагнути експортувати не сировину, а готову продукцію з більшою доданою вартістю.
Вплив заборони на економіку та лісову галузь
Аналізуючи економічні наслідки заборони експорту деревини, варто враховувати кілька аспектів. За даними Державної митної служби, у 2023 році Україна експортувала необроблену деревину на суму близько 100 мільйонів доларів. Це значна сума, але уряд розраховує, що переорієнтація на виробництво готової продукції дозволить отримати більший економічний ефект.
Під час моєї недавньої поїздки на Закарпаття місцеві підприємці з деревообробної галузі висловлювали різні думки. Власник невеликого меблевого цеху Михайло з Рахівського району відзначив: “Для нас це можливість отримати більше сировини за прийнятними цінами. Раніше ми конкурували з експортерами, які могли платити більше”.
Натомість представник лісгоспу в тому ж регіоні висловив занепокоєння: “Заборона може вплинути на наші доходи. Експорт приносив стабільні надходження, особливо важливі в умовах війни”.
Проаналізувавши ситуацію, можна виділити такі потенційні наслідки заборони:
1. Зниження цін на деревину на внутрішньому ринку через збільшення пропозиції
2. Зростання конкурентоспроможності українських виробників меблів та іншої продукції з деревини
3. Можливе тимчасове зниження доходів лісгоспів
4. Потенційне зростання незаконних спроб вивезення деревини через кордон
Міжнародний контекст заборони експорту деревини
Україна не перша країна, яка запроваджує обмеження на експорт необробленої деревини. Схожі заходи діють у багатьох державах, які прагнуть захистити власні лісові ресурси та стимулювати внутрішню переробку.
Під час мого візиту до Брюсселя минулого року представник Європейської комісії з питань торгівлі зазначав, що подібні заборони мають відповідати міжнародним зобов’язанням країни. Україна вже мала досвід заборони експорту необробленої деревини у 2015-2021 роках, що викликало певні суперечки з європейськими партнерами.
Варто зазначити, що нинішня заборона має тимчасовий характер і діятиме лише до кінця 2024 року. Це дозволяє уряду оцінити її ефективність та при необхідності скоригувати політику щодо експорту деревини в майбутньому.
Реакція бізнесу та експертів
Реакція бізнес-середовища на заборону експорту деревини виявилася неоднозначною. Представники деревообробної промисловості загалом підтримують це рішення. Як розповів мені директор меблевої фабрики з Івано-Франківська: “Це дасть нам можливість розвиватися, створювати нові робочі місця і конкурувати з іноземними виробниками”.
Водночас експортери деревини та деякі лісгоспи висловлюють занепокоєння. Під час моєї нещодавньої поїздки на Волинь керівник одного з експортоорієнтованих підприємств зауважив: “Ми вже налагодили логістичні ланцюжки, маємо контракти з європейськими партнерами. Тепер доведеться шукати нові ринки або змінювати профіль діяльності”.
Екологічні експерти переважно підтримують заборону, вбачаючи в ній можливість зменшити тиск на українські ліси. Директор екологічної організації, з яким я спілкувався на форумі з питань збереження довкілля, підкреслив: “Зараз критично важливо захистити наші ліси, особливо в умовах зміни клімату та воєнного часу”.
Перспективи розвитку лісової галузі України
Заборона експорту необробленої деревини – це лише один з елементів реформування лісової галузі України. За словами представників Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, з якими я спілкувався під час підготовки матеріалу, уряд працює над комплексною програмою розвитку лісового господарства.
Ця програма передбачає:
– Цифровізацію обліку деревини для боротьби з незаконними рубками
– Збільшення площі лісів в Україні шляхом нових насаджень
– Модернізацію деревообробних потужностей
– Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у глибоку переробку деревини
Як зауважив заступник міністра під час нашої розмови: “Ми прагнемо, щоб Україна експортувала не колоди, а меблі, будівельні матеріали та інші готові вироби з деревини. Це дозволить створити більше робочих місць та отримати більший прибуток для економіки”.
Заборона експорту деревини 2024 року може стати важливим кроком у трансформації лісової галузі України та переорієнтації її на виробництво продукції з високою доданою вартістю. Проте успішність цього кроку залежатиме від комплексного підходу та подальших дій уряду щодо розвитку лісового господарства та деревообробної промисловості.
