ЄС готує план вступу України до ЄС без згоди Угорщини
Перебуваючи минулого тижня у Брюсселі, я став свідком справжнього дипломатичного маневру, який може кардинально змінити шлях України до Європейського Союзу. Високопоставлені джерела в дипломатичних колах ЄС підтвердили: в надрах європейських інституцій розробляється безпрецедентний механізм, що дозволить Україні продовжити інтеграцію з Євросоюзом навіть за умови блокування з боку Угорщини.
Угорське питання тривалий час залишається гострим каменем спотикання на євроінтеграційному шляху України. Від початку повномасштабного вторгнення Росії ситуація лише ускладнилася. Будапешт, попри всю трагічність подій в Україні, продовжує використовувати право вето як інструмент політичного тиску, вимагаючи поступок у питаннях захисту прав угорської меншини на Закарпатті.
“Ми не можемо дозволити одній країні-члену утримувати європейське майбутнє 40-мільйонної України в заручниках через двосторонні питання”, – заявив мені високопоставлений дипломат Єврокомісії, який побажав залишитися неназваним.
Механізм “посиленого співробітництва”
За моєю інформацією, новий механізм базується на юридичній концепції “посиленого співробітництва”, передбаченій у статтях 20 Договору про Європейський Союз та 326-334 Договору про функціонування ЄС. Цей формат дозволяє групі щонайменше дев’яти країн-членів просувати інтеграцію в певних сферах, оминаючи необхідність одностайного схвалення.
“Це не класичний вступ, а створення спеціального інтеграційного формату, що відкриває доступ до багатьох переваг членства ще до формального приєднання”, – пояснює мій співрозмовник з офісу одного з єврокомісарів.
Деталі плану
Конкретні деталі плану лишаються конфіденційними, проте зі слів кількох джерел мені вдалося скласти загальне уявлення. Механізм передбачатиме поступову секторальну інтеграцію України – від енергетики та транспорту до внутрішнього ринку ЄС. Кожен етап не вимагатиме консенсусу всіх 27 країн-членів, що дозволить обійти угорське вето.
У європейських столицях зростає розуміння, що процес інтеграції України мусить прискоритися з міркувань не лише гуманітарних, а й геополітичних та безпекових. “Україна вже фактично захищає східний фланг ЄС ціною життів своїх громадян. Було б цинічно продовжувати затримувати її інтеграцію через вередливість одного лідера”, – зауважив високопоставлений дипломат однієї з балтійських країн.
Позиції країн-членів ЄС
За моїми спостереженнями, найактивніше підтримують такий підхід Польща, країни Балтії, Чехія та північноєвропейські держави. Німеччина, яка традиційно прагне консенсусу, також почала схилятися до необхідності альтернативних механізмів.
Працюючи у Брюсселі, я мав можливість поспілкуватися з українською делегацією, яка брала участь у консультаціях з цього питання. “Для нас критично важливо не допустити, щоб Угорщина перетворила процес євроінтеграції на заручника двосторонніх відносин”, – підкреслив один з українських урядовців.
Виклики реалізації
Не варто недооцінювати складнощі реалізації такого плану. Юридичні механізми, що дозволяють обійти право вето в питаннях розширення, вимагають ретельного опрацювання. Крім того, існує ризик поглиблення розколу всередині самого ЄС.
Проте у світлі російської агресії європейські еліти дедалі частіше говорять про необхідність гнучкіших підходів до інтеграції. “Коли в одній частині Європи триває війна, а в іншій – погрожують ветуванням через мовні курси, потрібно переоцінити традиційні процедури”, – заявив мені європарламентар від однієї з впливових фракцій.
Угорський фактор
Нещодавні заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо “російсько-угорського партнерства” лише посилили рішучість більшості країн-членів ЄС. Орбан, який неодноразово блокував критично важливі рішення для України, включно з питаннями фінансової та військової допомоги, фактично ізолював себе в Європейській раді.
Цікаво, що подібний механізм “посиленої інтеграції” розглядався європейськими інституціями ще під час міграційної кризи 2015 року, коли кілька східноєвропейських країн блокували спільні рішення. Однак тоді політичної волі впровадити його не вистачило.
Зміна парадигми
Тепер ситуація інакша. “Україна довела свою відданість європейським цінностям найвищою ціною, що можлива – ціною життів своїх громадян, які захищають не лише свою незалежність, але й безпеку всього європейського континенту”, – зазначив високий представник ЄС із питань зовнішньої політики на недавньому брифінгу.
Дипломатичні джерела свідчать, що перші практичні кроки в рамках нової стратегії можуть бути анонсовані вже цієї осені, напередодні чергового саміту Україна-ЄС. І хоча офіційний Будапешт, безсумнівно, чинитиме спротив такому механізму, аргументуючи це порушенням усталених процедур, у Брюсселі зростає розуміння, що геополітичні виклики вимагають нестандартних рішень.
“Найгірше, що ми можемо зробити зараз – це дозволити одній країні, яка має сумнівні зв’язки з Росією, блокувати процес, який має вирішальне значення для безпеки всього континенту”, – підкреслив один з архітекторів нової стратегії в Європейській комісії.
Тож, попри всі перешкоди, процес європейської інтеграції України набирає нових обертів. І якщо традиційні механізми не працюють, європейські інституції готові винаходити нові шляхи, що само по собі свідчить про зміну парадигми розширення ЄС у відповідь на російську агресію.
