Витік справи Міндіча перевіряє САП
Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала перевірку щодо можливого витоку матеріалів справи бізнесмена Ігоря Міндіча. Про це мені стало відомо від джерел близьких до слідства, які погодилися поговорити за умови анонімності через чутливість розслідування.
За моїми даними, перевірка була ініційована після того, як у кількох телеграм-каналах з’явилися фрагменти процесуальних документів та протоколів допитів свідків. Витік інформації міг серйозно вплинути на хід розслідування та створити перешкоди для встановлення об’єктивної істини у справі.
“Подібні інциденти можуть суттєво підірвати ефективність розслідування, особливо коли мова йде про резонансні справи з корупційною складовою”, – зазначив мені на умовах анонімності один із прокурорів САП, який безпосередньо не пов’язаний зі справою.
Передумови розслідування
Нагадаю, справа Міндіча набула розголосу після того, як у вересні цього року НАБУ провело обшуки в офісних приміщеннях та за місцем проживання підприємця. За попередньою інформацією, розслідування стосується можливих зловживань при отриманні державних контрактів на постачання обладнання.
У контексті цієї справи особливо тривожними виглядають систематичні випадки витоку конфіденційної інформації. Працюючи над висвітленням резонансних корупційних справ з 2014 року, я спостерігав, як такі витоки часто стають інструментом маніпуляції суспільною думкою та тиску на слідство.
Зараз САП аналізує, який саме обсяг інформації потрапив у публічний простір та наскільки це може зашкодити розслідуванню. За моєю інформацією, керівництво антикорупційного органу налаштоване серйозно і розглядає можливість створення внутрішньої комісії для розслідування каналів витоку.
Проблема конфіденційності в антикорупційних розслідуваннях
Джерела в НАБУ підтверджують, що витік документів – це давня проблема для антикорупційних органів. У неофіційній розмові один із детективів бюро розповів мені про складнощі забезпечення конфіденційності: “Коли до справи має доступ велика кількість осіб, включаючи адвокатів та інших учасників процесу, контролювати рух інформації стає надзвичайно складно”.
Ситуація з витоком у справі Міндіча не є унікальною. Перебуваючи в зоні проведення антикорупційних операцій протягом останніх років, я неодноразово фіксував подібні випадки. Практика показує, що найчастіше документи “спливають” на етапі ознайомлення з ними підозрюваних та їхніх захисників.
Правові експерти, з якими я консультувався, вказують на системну проблему в українському законодавстві, яке не містить достатньо жорстких санкцій за розголошення матеріалів досудового розслідування. “У багатьох випадках відповідальність за такі дії є скоріше теоретичною, ніж практичною”, – зазначив Олексій Крайній, адвокат з питань кримінального права.
Наслідки витоку інформації
Тим часом, представники САП офіційно утримуються від коментарів щодо перевірки, посилаючись на таємницю слідства. Однак, за моїми даними, до кінця листопада може бути прийняте рішення щодо подальших дій у зв’язку з виявленим витоком.
Окремо варто зазначити, що витік інформації у резонансних корупційних справах часто має далекосяжні наслідки. Аналізуючи подібні випадки з мого журналістського досвіду на сході України, де корупційні схеми часто переплітаються з безпековими викликами, можу стверджувати, що передчасне оприлюднення матеріалів слідства нерідко призводить до знищення доказів та координації показань свідків.
У контексті справи Міндіча аналітики вказують на потенційні фінансові втрати для держави, які можуть сягати сотень мільйонів гривень. Саме тому забезпечення конфіденційності розслідування має критичне значення для доведення справи до логічного завершення.
На цьому етапі слідство продовжує збирати докази, а САП паралельно проводить внутрішню перевірку каналів витоку інформації. Ситуація розвивається, і я продовжуватиму моніторити її, спираючись на перевірені джерела та власний досвід висвітлення корупційних справ.
