З початком мого робочого дня в Чернігові зрозумів – репортаж доведеться писати при світлі ліхтарика
Місто знову без струму після нічних ударів. З вікна готелю спостерігаю темні силуети багатоповерхівок, лише де-не-де блимають вогники генераторів. Чернігів, який я знаю ще з репортажів 2014-го, знову проходить випробування на міцність.
Вчора о 23:40 повітряна тривога підняла місто на ноги. Ворожі ракети вразили критичну енергетичну інфраструктуру області. За інформацією від військової адміністрації, пошкоджено дві ключові підстанції, які забезпечували електропостачання не лише обласного центру, але й навколишніх районів.
“Ми повернулися до березня 2022-го, тільки тепер краще підготовлені”, – ділиться зі мною Олена, продавчиня в продуктовому магазині на Проспекті Миру. Її крамниця працює завдяки потужному генератору. В торговому залі напівтемрява, але холодильники гудуть, касові апарати працюють.
Адаптація до нових умов
Чернігів адаптується до нових умов з вражаючою швидкістю. Біля підприємства “Чернігівобленерго” вишикувалась черга електриків та інженерів – формують бригади для відновлювальних робіт. Директор обленерго Михайло Ткач повідомив, що ремонтні роботи триватимуть щонайменше 3-5 днів, а для повного відновлення пошкоджених об’єктів може знадобитися кілька тижнів.
“Ворог цілеспрямовано б’є по енергосистемі напередодні зими. Але в нас є чіткий план дій“, – розповідає мені представник міської військової адміністрації, який просив не називати його імені. За його словами, в місті розгорнуто 27 “Пунктів незламності”, де можна зарядити телефони, отримати гарячі напої та доступ до інтернету.
Біля одного з таких пунктів на вулиці Шевченка спостерігаю типову для нинішнього Чернігова картину – літні люди з термосами та павербанками чекають своєї черги. Поруч – молодь із ноутбуками, які намагаються не випадати з робочого ритму.
“Я пережила окупацію, переживу й це”, – каже 78-річна Марія Петрівна, колишня вчителька. “Найгірше – це невизначеність. Але нам казали бути готовими. У мене вдома запаси води, свічки, консерви”.
Критична інфраструктура
За даними обласної адміністрації, без світла залишились понад 300 тисяч споживачів. Критично важливі об’єкти – лікарні, водоканал, частина котелень – працюють на резервних джерелах живлення. В лікарнях заплановані операції перенесені, залишені лише екстрені втручання.
Головний лікар обласної лікарні Андрій Жиденко розповів мені, що заклад забезпечений генераторами на 80% потужності. “Реанімація, операційні, діагностичні відділення працюють. Але це тимчасове рішення – генератори не розраховані на довготривалу роботу, і питання палива стоїть гостро”.
Міська влада організувала підвезення води до багатоповерхівок. Біля цистерн – неминучі черги, але паніки не спостерігаю. Люди стоять організовано, з власними ємностями, допомагають літнім сусідам.
Економічні наслідки
Економічні наслідки відключень вже відчуваються. За попередніми оцінками, які мені надали в Чернігівській торгово-промисловій палаті, щоденні збитки бізнесу сягають мільйонів гривень. Великі підприємства переходять на скорочений графік роботи, деякі – на нічні зміни, коли є технічна можливість подати електроенергію.
“Ми заздалегідь інвестували в потужні генератори, але це збільшує собівартість продукції на 15-20%”, – розповідає Сергій Коваленко, власник пекарні, яка забезпечує хлібом північні райони міста.
Масштаби проблеми
Ситуація в Чернігові – частина масштабної проблеми. За інформацією Міністерства енергетики України, енергосистема країни втратила близько 50% генеруючих потужностей внаслідок російських атак з початку повномасштабного вторгнення. Рівень пошкоджень інфраструктури восени 2024 року перевищує минулорічні показники.
Мій колега з військової частини, який погодився дати коментар на умовах анонімності, пояснює: “Ворог змінив тактику. Тепер вони б’ють меншою кількістю ракет, але більш цілеспрямовано – по ключових вузлах енергосистеми, підстанціях, розподільчих пунктах. Це ускладнює відновлення і створює кумулятивний ефект”.
Штаб з ліквідації наслідків
Відвідую штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. На стіні – карта області з позначками пошкоджених об’єктів. Енергетики працюють цілодобово, але темпи відновлення залежать від наявності обладнання та масштабу руйнувань.
“Найбільша проблема – трансформатори високої напруги. Їх неможливо швидко замінити, бо це обладнання виготовляється під замовлення”, – пояснює один з інженерів.
Адаптація населення
Тим часом, мешканці Чернігова вже адаптуються до нових реалій. В магазинах електроніки – ажіотажний попит на павербанки, ліхтарі, альтернативні джерела живлення. Магазин “Епіцентр” відкрив цілодобовий режим роботи на генераторах, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
“Зима буде складною”, – резюмує голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус під час брифінгу для журналістів. “Але у нас є резервні схеми енергопостачання, є підтримка міжнародних партнерів, і найголовніше – є досвід виживання в екстремальних умовах”.
З власного досвіду висвітлення конфліктів знаю – найважливіше в таких ситуаціях зберігати інформаційний зв’язок з людьми. Чернігівські радіостанції працюють на резервному живленні, місцеві телеграм-канали стали головним джерелом оперативної інформації.
Від енергетиків дізнаюся – вже завтра планується часткове відновлення електропостачання за графіками по 2-4 години на добу для різних районів міста. А поки що місто занурюється у вечірню темряву, розбавлену світлом ліхтариків та генераторів. Чернігів, який пережив блокаду 2022-го, знову демонструє свою незламність.
Максим Коваленко, Чернігів, спеціально для Urknews.online
