Виключення Росії з ради ICAO: що означає для України повторне непризначення
На міжнародній арені відбулася знакова подія – Росію вдруге не обрали до керівного органу Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Це рішення має глибокі наслідки для української авіаційної сфери та безпеки повітряного простору, особливо в контексті триваючої війни.
Перебуваючи останні два тижні в Монреалі, де проходила 42-га сесія Асамблеї ICAO, я на власні очі спостерігав за кулуарними переговорами та дипломатичними маневрами. Це вже другий випадок, коли Росія не потрапляє до Ради ICAO – вперше це сталося у 2022 році, після повномасштабного вторгнення в Україну.
Роль ICAO у міжнародній авіації
ICAO – це не просто чергова міжнародна організація. Заснована у 1944 році, вона встановлює глобальні стандарти авіаційної безпеки та регулює міжнародні повітряні перевезення. Рада ICAO, куди знову не потрапила Росія, є найвпливовішим виконавчим органом, що визначає політику глобальної авіації.
Для України це рішення має стратегічне значення. Росія, яка захопила українські аеропорти в Криму ще у 2014 році та продовжує атакувати цивільну авіаційну інфраструктуру з 2022 року, тепер позбавлена можливості впливати на міжнародні авіаційні регулювання. Фактично, світова спільнота продовжує ізолювати країну-агресора від прийняття важливих рішень у галузі, яку вона систематично дестабілізує.
Порушення повітряного простору України
Під час роботи на сході України я неодноразово документував порушення повітряного простору та загрози для цивільної авіації, створені російськими військами. Починаючи з 2014 року, коли був збитий рейс MH17, і до сьогоднішніх ракетних атак на аеропорти, Росія демонструє зневагу до базових принципів безпеки цивільної авіації.
Конкретні наслідки для України
Конкретні наслідки для України є багаторівневими. По-перше, це зміцнює нашу позицію щодо незаконності дій РФ у повітряному просторі над Кримом та частинами Донбасу. По-друге, це полегшує процес інтеграції українських авіаційних стандартів до європейських та світових систем без протидії з боку Росії.
За словами представників Державіаслужби України, з якими я спілкувався напередодні голосування, виключення Росії з Ради ICAO також посилює шанси України на отримання компенсацій за знищену авіаційну інфраструктуру. Міжнародна авіаційна спільнота фактично визнає, що Росія порушує фундаментальні принципи безпечного використання повітряного простору.
Геополітичний контекст
Ситуація має і ширший геополітичний контекст. Спостерігаючи за процесом голосування, було очевидно, що багато країн, які раніше утримувались від прямої критики Росії, цього разу зайняли більш принципову позицію. Це відображає поступову зміну глобального ставлення до російської агресії в Україні.
Експерти з авіаційного права відзначають, що непризначення Росії до Ради ICAO має і практичні наслідки для роботи міжнародних авіакомпаній. Зокрема, це спрощує процес переспрямування міжнародних маршрутів в обхід російського повітряного простору та формалізує вже існуючу практику багатьох західних перевізників.
Майбутнє української авіації
Для українських авіакомпаній, які змушені були припинити польоти з початком повномасштабного вторгнення, це рішення закладає фундамент для майбутнього відновлення. Як зазначив мені один із керівників української делегації на сесії ICAO: “Коли ми повернемося в небо, нам не доведеться узгоджувати безпеку наших рейсів із країною, яка систематично цю безпеку підриває“.
Варто відзначити, що ICAO продовжує працювати над питаннями безпеки повітряного простору в зонах конфлікту. Уроки трагедії MH17 та нинішньої війни в Україні змушують організацію розробляти нові стандарти цивільної авіації в умовах військової загрози. І в цьому процесі голос Росії тепер офіційно не враховується.
Частина ширшого процесу ізоляції
Непризначення Росії до Ради ICAO є частиною ширшого процесу міжнародної ізоляції агресора. Це рішення резонує з аналогічними діями в інших міжнародних організаціях, від спортивних федерацій до економічних структур, формуючи цілісну картину глобальної відповіді на порушення міжнародного права.
Працюючи в зоні конфлікту з 2014 року, я можу засвідчити, наскільки важливим є визнання на міжнародному рівні всіх аспектів російської агресії, включно з авіаційною сферою. Кожен такий крок наближає відновлення територіальної цілісності України та повернення повного контролю над нашим повітряним простором.
