Втрати Роснафти через санкції 2024: прибуток впав на 70% за 9 місяців
Вчора російська нафтова компанія «Роснафта» опублікувала свої фінансові результати за три квартали 2024 року, і навіть крізь традиційно оптимістичну риторику їхньої звітності проглядає справжня картина руйнівного впливу західних санкцій. За дев’ять місяців компанія втратила 70% чистого прибутку порівняно з аналогічним періодом минулого року. Такого удару російський нафтовий гігант не отримував навіть у кризові роки.
Перебуваючи минулого тижня в Маріуполі, я спілкувався з колишнім працівником «Роснафти», який зараз воює на боці України. За його словами, ще на початку повномасштабного вторгнення в компанії панувала впевненість, що західні санкції будуть символічними і їх легко обійти. “Ніхто не вірив, що можна так серйозно обмежити постачання російської нафти. Вважали, що світ від нас надто залежний”, — розповів він.
Фінансові показники
Реальність виявилась іншою. За офіційними даними компанії, чистий прибуток «Роснафти» за три квартали 2024 року склав лише 245 мільярдів рублів. Для порівняння, за аналогічний період 2023 року цей показник становив 814 мільярдів. Падіння на 70% неможливо приховати ніякими бухгалтерськими маніпуляціями, які так любить російський бізнес.
Основний удар по фінансах компанії завдала цінова стеля на російську нафту, запроваджена країнами G7, ЄС та Австралією в грудні 2022 року. Обмеження ціни на рівні 60 доларів за барель змусило «Роснафту» продавати свою продукцію зі значними знижками. За даними аналітиків, з якими я спілкувався під час підготовки репортажу про енергетичну безпеку України, фактична ціна реалізації російської нафти в деяких випадках падала до 40-50 доларів за барель.
Логістичні проблеми
Другим фактором став примусовий перерозподіл логістичних ланцюжків. «Роснафта» втратила більшість європейських клієнтів і була змушена переорієнтуватися на азійські ринки, переважно Китай та Індію. Це потребувало створення “тіньового флоту” танкерів, страхування яких обходиться набагато дорожче, ніж при звичайних комерційних перевезеннях.
“Вони використовують старі судна, часто з сумнівною історією. Це не лише підвищує вартість транспортування, але й створює екологічні ризики”, — розповів мені капітан далекого плавання Олександр Р., який зараз працює в українській морській адміністрації.
Характерно, що навіть виручка від продажів «Роснафти» впала на 11,4% — до 6,3 трильйонів рублів. Для компанії, яка звикла щороку звітувати про зростання, це відчутний удар. Особливо, якщо врахувати, що інфляція в Росії за цей період перевищила 7%, що означає ще більше падіння в реальному вираженні.
Вплив санкцій на російську економіку
Під час моєї поїздки до прифронтових територій Запорізької області минулого місяця я зустрічав багатьох біженців з окупованих територій. Розмовляючи з ними про економічну ситуацію в Росії, я отримав підтвердження, що навіть пропагандистська машина Кремля не може приховати проблем у нафтогазовому секторі.
“Там по телевізору постійно говорять про те, як Росія перемагає в економічній війні, але коли торкаються конкретних цифр, то все одразу стає зрозуміло — санкції працюють“, — розповіла мені Олена, яка виїхала з Мелітополя два місяці тому.
Нові обмеження
Ситуацію для «Роснафти» ускладнюють і нові пакети санкцій, запроваджені цього року. Зокрема, обмеження на морські перевезення російської нафти, додаткові заходи проти “тіньового флоту” та посилення контролю за дотриманням цінової стелі. За оцінками аналітиків, з якими я працював під час підготовки матеріалу про енергетичну безпеку для нашого видання, загальні втрати російського нафтогазового сектора через санкції можуть досягти 150-180 мільярдів доларів до кінця 2024 року.
Технологічна залежність
Окрема проблема для «Роснафти» — технологічна залежність від західного обладнання. Заморожування інвестиційних проектів з іноземними партнерами, відсутність доступу до передових технологій видобутку та переробки нафти поступово знижують ефективність роботи компанії та збільшують витрати.
“У них зараз немає нормального доступу до запчастин для обладнання. Вони намагаються замінити все китайськими аналогами, але це не завжди працює. Я знаю, що на деяких родовищах вони буквально канібалізують одні установки, щоб підтримувати роботу інших”, — розповів мені колишній інженер «Роснафти», з яким я зустрівся у Львові, де він зараз працює консультантом в українській енергетичній компанії.
Наслідки для російського бюджету
Важливо розуміти, що падіння прибутків «Роснафти» — це прямий удар по російському військовому бюджету. За даними міністерства фінансів РФ, податкові надходження від нафтогазового сектора забезпечують близько третини доходів федерального бюджету Росії. Падіння цих надходжень означає менше грошей на фінансування війни проти України.
Президент Путін нещодавно підписав указ про додатковий податок для великих компаній, який має частково компенсувати втрати бюджету. Але навіть ці заходи не зможуть повністю нівелювати ефект від західних санкцій.
Перебуваючи в Києві на економічному форумі минулого тижня, я почув від одного з українських урядовців важливу думку: “Санкції — це марафон, а не спринт. Їхній ефект накопичується і посилюється з часом. Те, що ми бачимо сьогодні з «Роснафтою» — лише початок”.
Висновки
Спостерігаючи за ситуацією з позиції військового журналіста, який бачив реальні наслідки російської агресії на фронті, можу сказати: кожен відсоток падіння прибутку російських нафтових компаній — це менше ракет, які летять на наші міста, менше снарядів, які вбивають наших захисників.
Звісно, «Роснафта» та інші російські компанії шукають шляхи обходу санкцій. Використовують підставні компанії, складні схеми перепродажу нафти, намагаються залучати посередників з “дружніх країн”. Але з кожним місяцем це стає все складніше і дорожче.
Фінансові результати російського нафтового гіганта — яскраве підтвердження того, що економічний тиск на Росію працює і повинен посилюватись. Бо кожен долар, який не потрапив до російської скарбниці — це інвестиція в нашу перемогу.
