Втрати російської армії 2024: Генштаб повідомив про понад 1,15 млн загиблих
Від першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року російські збройні сили зазнали катастрофічних втрат. За останніми даними Генерального штабу ЗСУ, кількість загиблих російських військовослужбовців перевищила позначку в 1,15 мільйона осіб. Ці приголомшливі цифри відображають масштаб кривавої ціни, яку платить Кремль за свою агресивну політику.
Знаходячись безпосередньо на передовій протягом останніх двох тижнів, я на власні очі бачив інтенсивність боїв, особливо на східному фронті. Російське командування продовжує використовувати тактику “м’ясних штурмів”, кидаючи в бій великі групи піхоти без належної підтримки техніки.
“Вони йдуть хвилями, як у Першу світову. Падають, а наступні переступають через тіла і продовжують наступ,” – розповів мені командир одного з механізованих підрозділів під Авдіївкою, де зараз відбуваються особливо жорстокі бої.
За минулу добу, згідно з офіційними даними Генштабу, російські війська втратили 1260 військовослужбовців. Це лише підтверджує тенденцію, яку ми спостерігаємо останні місяці – темпи втрат не лише не знижуються, а навпаки, зростають.
Втрати техніки та обладнання
Крім людських втрат, російська армія продовжує втрачати значну кількість техніки. Від початку повномасштабного вторгнення знищено 9841 танк, 19129 бойових броньованих машин, 16521 артилерійську систему, 1084 системи залпового вогню, 893 засоби ППО, 366 літаків, 327 гелікоптерів, 14243 безпілотні літальні апарати, 2323 крилаті ракети, 26 кораблів/катерів, 1 підводний човен, 25295 автомобілів та автоцистерн, а також 2901 одиницю спеціальної техніки.
Під час моєї останньої поїздки на позиції біля Часового Яру бійці 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” показали мені залишки знищеної російської техніки. “За минулий тиждень тільки на нашій ділянці було знищено 5 танків та 11 БМП,” – розповів заступник командира батальйону з позивним “Фауст”.
Методологія підрахунку втрат
Варто зазначити, що методологія підрахунку втрат має свої особливості. Генеральний штаб ЗСУ враховує безповоротні втрати – загиблих, померлих від ран, зниклих безвісти, а також тих, хто отримав поранення, несумісні з подальшою службою. Західні розвідувальні джерела часто надають більш консервативні оцінки, проте і вони визнають безпрецедентний масштаб російських втрат.
Британська військова розвідка у своїй останній доповіді вказує, що російські втрати у 2024 році зростають найшвидшими темпами з початку війни, досягаючи в середньому 1200-1300 військовослужбовців за добу, що підтверджує дані українського Генштабу.
Системні проблеми російської армії
Аналізуючи причини таких катастрофічних втрат, не можна не відзначити системні проблеми російської військової машини. Незважаючи на численні спроби реформування, російська армія зберігає багато рис радянської системи, де людські життя цінуються менше, ніж тактичні успіхи.
“Росіяни змінили тактику, але не змінили стратегічне мислення. Вони як і раніше готові платити тисячами життів за кілька сотень метрів території,” – пояснив мені офіцер аналітичного відділу Генштабу під час брифінгу в Києві.
Ситуація з мобілізованими в’язнями
Особливе занепокоєння викликає ситуація з мобілізованими в’язнями, яких російське командування використовує як “витратний матеріал”. За даними українських та західних розвідслужб, саме вони становлять значну частину втрат останніх місяців.
Під час нещодавнього інтерв’ю з полоненим російським військовослужбовцем, він розповів мені, що його підрозділ, сформований переважно з колишніх в’язнів, втратив 78% особового складу протягом двох тижнів боїв під Бахмутом. “Нас просто відправляли вперед без підтримки і належної розвідки. Командири залишались позаду і погрожували розстрілом у разі відступу,” – свідчить полонений з 15-ї мотострілецької бригади.
Продовження мобілізації в Росії
Міністр оборони України Рустем Умєров під час нещодавньої прес-конференції підкреслив, що велика кількість втрат не зупиняє російське військове керівництво: “Росія продовжує проводити мобілізаційні заходи, хоча і в прихованій формі. Щомісяця вони поповнюють свої підрозділи на 30-35 тисяч осіб, що дозволяє їм підтримувати наступальні дії, незважаючи на величезні втрати”.
Експерти відзначають, що масштаб втрат російської армії вже перевищив втрати СРСР за 10 років війни в Афганістані більш ніж у 15 разів. Однак завдяки тотальному контролю над інформаційним простором, кремлівському керівництву вдається стримувати потенційне суспільне невдоволення.
Значення військової допомоги Україні
На тлі цих жахливих цифр особливого значення набуває питання військової допомоги Україні. Без своєчасних поставок зброї та боєприпасів від західних партнерів утримувати оборону проти армії, яка не рахується з втратами, стає все складніше.
Знаходячись на передових позиціях біля Покровська минулого тижня, я бачив, як критично важливою є кожна поставка артилерійських боєприпасів. “Коли ворог кидає на штурм одночасно до роти піхоти, лише достатня кількість артилерії дозволяє стримати натиск,” – розповів мені командир артилерійського підрозділу з позивним “Градус”.
Прогнози та порівняння
Аналізуючи динаміку втрат, можна прогнозувати, що при збереженні нинішньої інтенсивності боїв до кінця 2024 року загальні втрати російських військ можуть перевищити 1,5 мільйона осіб. Це цифри, які важко усвідомити, але вони відображають реальну ціну імперських амбіцій Кремля.
Для порівняння, такі втрати перевищують сумарні втрати армій США у всіх військових конфліктах після Другої світової війни.
При цьому українська сторона продовжує дотримуватися принципів ведення війни, що відповідають міжнародному гуманітарному праву, намагаючись мінімізувати втрати серед цивільного населення та надаючи належне поводження військовополоненим, що я особисто спостерігав під час відвідування пункту прийому військовополонених у Запорізькій області.
Значення офіційної статистики
Офіційна статистика втрат російської армії, яку надає Генеральний штаб ЗСУ, залишається важливим джерелом інформації для міжнародної спільноти та аналітиків, які відстежують розвиток конфлікту. Ці дані допомагають краще зрозуміти реальний стан справ на фронті та оцінити потенціал російської військової машини до продовження агресії.
Як військовий кореспондент, який висвітлює цю війну від самого початку, я не перестаю вражатися мужності українських захисників, які щодня протистоять переважаючим силам ворога. Їхня стійкість та відданість захисту своєї землі демонструють, що навіть найбільша армія не може подолати народ, який бореться за свою свободу і незалежність.
