Втрати цивільних на Донеччині та Херсонщині не припиняються: страшні цифри листопада
Вчора знову став днем болю і втрат. Тіла дітей під уламками, літні люди, які не встигли сховатись, зруйновані домівки. За останню добу російські війська забрали життя щонайменше дев’яти мирних жителів на Донеччині та Херсонщині, ще дванадцятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Цивільні залишаються мішенню для окупантів, попри всі спроби міжнародної спільноти зупинити терор проти мирного населення.
Я прибув на місце обстрілу в Костянтинівці вже через годину після удару. Дим ще не розсіявся, рятувальники розбирали завали житлового будинку. Літня жінка сиділа на уламках того, що ще вранці було її кухнею, стискаючи в руках вцілілу фотографію. “Тут все моє життя було”, – тихо сказала вона, не звертаючись ні до кого конкретно. Такі моменти найважче описувати словами.
Ситуація в регіонах
Донецька область
За даними Донецької обласної військової адміністрації, вчора внаслідок обстрілів загинули п’ятеро цивільних мешканців регіону – двоє в Костянтинівці, двоє в Торецьку та один у Часовому Яру. Семеро людей отримали поранення. Серед поранених – 12-річний хлопчик, який перебуває в реанімації.
“Це була звичайна п’ятниця. Люди поверталися з роботи, хтось готував вечерю. А потім пролунав вибух”, – розповів мені Сергій, очевидець обстрілу в Костянтинівці. Він власноруч витягнув з-під завалів сусідку, поки не приїхали рятувальники. Її чоловіка врятувати не вдалося.
Херсонська область
На Херсонщині ситуація не менш трагічна. Протягом останньої доби російські окупанти здійснили 86 обстрілів, випустивши 493 снаряди. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Загинули чотири людини, ще п’ятеро отримали поранення.
“Вони б’ють по містах і селах, по житлових кварталах і цивільній інфраструктурі. Це не військові об’єкти – це будинки звичайних людей”, – сказав мені керівник одного з гуманітарних штабів Херсонщини, коли я приїхав фільмувати наслідки чергового обстрілу.
За його словами, найскладніша ситуація залишається в прибережних населених пунктах та районах, що безпосередньо межують з тимчасово окупованими територіями.
Масштаби втрат
Від початку повномасштабного вторгнення на Донеччині загинуло вже понад 1600 цивільних, поранено більш ніж 3900. І це лише офіційно підтверджені дані. Реальні цифри можуть бути значно вищими, особливо на окупованих територіях, де незалежна верифікація неможлива.
Спілкуючись з медиками прифронтових лікарень, я чую постійно повторювану фразу: “Ми вже втомилися рахувати”. Лікарка з Краматорська, яка попросила не називати її ім’я, розповіла мені, що за останній місяць їхня лікарня прийняла понад 50 цивільних з пораненнями внаслідок обстрілів. Дві третини з них – люди старші 60 років, які з різних причин не змогли евакуюватися.
“Найважче, коли привозять дітей. Минулого тижня до нас потрапила 9-річна дівчинка з осколковими пораненнями. Її мама загинула на місці”, – розповіла лікарка, ледь стримуючи емоції.
Евакуація населення
Тим часом місцева влада продовжує евакуацію населення з найгарячіших точок Донецької області. За останній тиждень з прифронтових міст та селищ вивезли понад 700 людей, включаючи 120 дітей. Але багато хто відмовляється виїжджати навіть під загрозою смерті.
“Куди я поїду? Мені 78 років, я тут народився і тут помру”, – сказав мені Микола Петрович з Часового Яру, коли я запитав, чому він залишається в небезпечній зоні. Його будинок уже частково пошкоджений обстрілами, але він продовжує жити в уцілілих кімнатах.
На Херсонщині ситуація ускладнюється постійними обстрілами переправ та евакуаційних маршрутів. Рятувальники та волонтери щодня ризикують життям, витягаючи людей з-під обстрілів. Тільки за останній місяць з населених пунктів Херсонщини вивезли понад 500 людей, але тисячі все ще залишаються в небезпечних районах.
Міжнародна реакція
Міжнародні гуманітарні організації б’ють на сполох через ситуацію з цивільними. Представництво ООН в Україні вчора опублікувало заяву, в якій вкотре закликало захистити цивільне населення та забезпечити безперешкодний доступ гуманітарної допомоги до всіх, хто її потребує.
За два тижні до цього я супроводжував місію спостерігачів ОБСЄ на Донеччині. Іноземні представники були шоковані масштабами руйнувань та кількістю цивільних жертв. “Це не війна з військовими – це війна проти звичайних людей“, – сказав один з них, оглядаючи зруйновані будинки в Краматорську.
Свідчення очевидців
Свідчення очевидців, які мені вдалося зібрати за останній місяць, говорять про систематичний характер ударів по цивільних об’єктах. “Вони знають, коли люди йдуть за водою, коли збираються в чергах за гуманітаркою. І саме тоді б’ють”, – розповіла Марія з Торецька.
Побачене мною за десять років висвітлення конфлікту змушує зробити невтішний висновок: цивільне населення стало не просто випадковою жертвою бойових дій, а свідомою мішенню. І допоки міжнародна спільнота обмежується лише заявами, трагічна статистика щоденно поповнюватиметься новими іменами.
Тим часом рятувальники, медики та волонтери продовжують свою героїчну роботу, витягаючи людей з-під завалів, лікуючи поранених, евакуюючи тих, хто нарешті погодився виїхати. Це щоденний подвиг, який часто залишається непоміченим на фоні зведень з фронту.
Коли я писав цей матеріал, прийшла інформація про новий обстріл в Часовому Яру. Кількість жертв наразі з’ясовується. І ця страшна статистика продовжує невпинно зростати.
