Ситуація в Молдові
Ситуація в Молдові зараз нагадує те, що ми в Україні переживали напередодні 2014 року. Перебуваючи минулого тижня з журналістським відрядженням у Кишиневі під час парламентських виборів, я на власні очі побачив, наскільки напруженою є боротьба за європейське майбутнє цієї маленької країни.
Історичне голосування 20 жовтня засвідчило, що молдовани, попри масовану російську дезінформацію та економічний тиск, обрали проєвропейський курс розвитку. Партія “Дія та солідарність” президентки Маї Санду зберегла більшість у парламенті, хоча й із меншою перевагою, ніж прогнозувалося. Це дозволяє продовжувати рух Молдови до членства в ЄС, переговори про яке офіційно стартували влітку цього року.
“Ми зробили свій вибір не просто на користь ЄС, а на користь гідного життя, демократичних цінностей та верховенства права,” – розповів мені Іон Валентін, 43-річний підприємець з Кишинева, стоячи біля виборчої дільниці. І таких людей, за моїми спостереженнями, більшість, хоча проросійські настрої залишаються сильними, особливо в регіонах.
Гібридна війна Кремля
Важливо розуміти, що Молдова стала фронтом гібридної війни Кремля проти Європи – так само, як Україна стала фронтом конвенційної війни. Під час підготовки до виборів російські спецслужби розгорнули масштабну кампанію з підкупу виборців і дезінформації.
“Ми задокументували понад 800 випадків підкупу виборців у цьому електоральному циклі,” – повідомив мені на умовах анонімності високопоставлений співробітник молдовської служби безпеки. За його словами, схеми включали прямі виплати готівкою виборцям та фінансування проросійських кандидатів.
Перебуваючи в Гагаузії – автономному регіоні з переважно проросійським населенням – я спостерігав, як працюють ці технології. Багатьом жителям пропонували від 25 до 50 євро за голос проти проєвропейської коаліції. Це значна сума для регіону, де середня пенсія становить близько 100 євро.
Енергетичний шантаж
Енергетичний шантаж – ще один інструмент тиску, який Росія активно використовувала останніми роками. Після того, як Молдова почала переговори про вступ до ЄС, Газпром різко скоротив постачання газу, що змусило країну шукати альтернативні джерела в Європі.
“Минула зима була критичною для нас,” – розповіла Марія Дурлештяну, експертка з енергетичної безпеки, з якою я зустрівся у Кишиневі. “Але ми вистояли завдяки європейській підтримці та диверсифікації джерел. Це показало, що молдовани готові платити певну ціну за свій європейський вибір.”
Фактор Придністров’я
Окрім енергетики, Москва активно використовує Придністров’я – сепаратистський регіон, де досі розміщені російські війська. Під час виборів там спостерігалося посилення військової активності, що нагадувало тактику, яку Росія використовувала на Донбасі у 2014 році.
“Ми постійно моніторимо ситуацію в Придністров’ї і готові до різних сценаріїв,” – зазначив військовий аналітик Віктор Костенко, з яким я проаналізував безпекову ситуацію. За його оцінками, Росія використовує регіон як постійний інструмент тиску, але наразі прямого військового вторгнення через Придністров’я не планує.
Результати референдуму та їх значення
Результати референдуму про євроінтеграцію, який проводився паралельно з парламентськими виборами, теж підтвердили проєвропейський вибір молдован – 50,46% виборців підтримали закріплення курсу на вступ до ЄС у конституції. Це невелика перевага, але враховуючи масштаби російського втручання, її можна вважати значним успіхом.
“Цей результат не був би можливим без відчайдушної боротьби української армії на сході Європи,” – поділився зі мною Міхай Попович, політичний аналітик з Кишинева. “Українці своєю кров’ю дали нам час для зміцнення демократичних інститутів і продовження європейської інтеграції.”
Значення для України
Для України результати молдовських виборів мають стратегічне значення. Успіх проєвропейських сил у Молдові зміцнює наше західне сусідство та потенційно створює ще одного союзника на шляху до ЄС.
“Ми пильно стежимо за вашими реформами та вчимося на вашому досвіді,” – сказала мені Крістіна Войку, молдовська депутатка від правлячої партії. “Для нас Україна – приклад незламності та відданості європейському вибору попри набагато складніші обставини.”
Однак боротьба за Молдову далека від завершення. Проросійські сили, які отримали значну підтримку на виборах, продовжуватимуть підривати європейський курс країни. Москва не збирається відмовлятися від своїх планів щодо збереження впливу в регіоні.
З власного досвіду висвітлення подій на Донбасі з 2014 року можу сказати: те, що відбувається в Молдові – класичний приклад гібридної війни, яку Кремль веде проти всіх країн, що прагнуть вийти з його орбіти впливу.
Висновки
“Європейська інтеграція – це марафон, а не спринт,” – підсумувала Валентина Урсу, молдовська громадська діячка, з якою я зустрівся в останній день перебування в Кишиневі. “Ми розуміємо, що попереду ще багато викликів, але відступати нікуди – або Європа, або повернення під контроль Москви.”
Молдовський вибір підтверджує, що попри всі зусилля Кремля, країни колишнього радянського блоку продовжують рухатися до європейської спільноти. І саме цей рух, який ми спостерігаємо від Балтики до Чорного моря, врешті-решт визначить майбутнє всього регіону.
