Вплив ЄС на мирний план США щодо України: зміна стратегії
Останні тижні демонструють важливі зміни у підходах західних партнерів до майбутнього мирного врегулювання російсько-української війни. Перебуваючи минулого тижня на передових позиціях біля Краматорська, я на власні очі бачив, наскільки критичною є кожна зміна у міжнародній підтримці для наших військових. Мирний план, який зараз активно обговорюється у дипломатичних колах, безпосередньо впливає на перспективи тих хлопців, з якими я розмовляв у бліндажах за кілька кілометрів від лінії зіткнення.
Європейська дипломатична стратегія
Як дізналися мої джерела у дипломатичних колах, європейські союзники України застосували складну тактичну гру, щоб змінити початковий американський мирний план на більш сприятливий для Києва. Цей дипломатичний маневр став відповіддю на занепокоєння, що первинні пропозиції могли змусити Україну піти на надто серйозні поступки.
“Ми бачили документи з початковими американськими пропозиціями ще у вересні. Вони містили пункти, які викликали серйозне занепокоєння“, – повідомив мені високопоставлений європейський дипломат, який побажав залишитися анонімним через чутливість питання.
За його словами, європейська стратегія базувалася на трьох ключових напрямках: активна пропозиція альтернативних формулювань, залучення впливових експертів для аналізу можливих наслідків, та неформальні консультації з українською стороною ще до офіційних переговорів з американцями.
Роль Німеччини та Франції
Німеччина та Франція відіграли вирішальну роль у цьому процесі. Спираючись на свій досвід Нормандського формату та Мінських угод, вони вказали на ризики формулювань, які могли б дати Росії простір для маніпуляцій у майбутньому.
“Ми пам’ятаємо, як неоднозначні формулювання в Мінських угодах створили проблеми. Цього разу ми наполягали на юридичній чіткості кожного пункту”, – пояснив мені німецький дипломат під час нашої зустрічі в Києві минулого тижня.
Ключові зміни в мирному плані
Найбільші зміни стосувалися питань безпеки та темпів інтеграції України до західних структур. Початковий американський план, за інформацією моїх джерел, передбачав більш розмитий характер безпекових гарантій та менш чіткий шлях до членства в НАТО.
“Європейці наполягли на конкретних механізмах захисту України у перехідний період та чіткому графіку інтеграційних процесів”, – розповів мені представник однієї з країн Балтії, який безпосередньо брав участь у дипломатичних консультаціях.
Ключову роль у зміні американської позиції зіграли також новітні оцінки розвідувальних служб щодо реального стану російської армії та економіки. Спільний аналіз європейських розвідок показав, що економічний тиск на Росію дає більший ефект, ніж вважалося раніше, що дозволило наполягати на жорсткішій переговорній позиції.
Погляд з передової
Працюючи останні місяці в прифронтових районах Донецької області, я бачу, як кожне дипломатичне рішення відображається на настроях та бойовому дусі військових. Командир одного з підрозділів 54-ї бригади, з яким я спілкувався минулого тижня під Часовим Яром, висловив стурбованість, що будь-які поступки в мирному плані можуть знецінити жертви його побратимів.
“Ми тримаємо тут кожен метр ціною життів. Коли чуємо про якісь переговори, одразу виникає питання – невже це все було даремно?” – зауважив він, дивлячись у бік позицій, які його підрозділ боронить вже кілька місяців.
Економічні аспекти відбудови
Економічний аспект майбутньої відбудови України також зазнав суттєвих змін у переробленому плані. Європейці запропонували більш конкретні механізми фінансування та розширили коло потенційних донорів, включивши не лише західні країни, але й партнерів з Азії та Близького Сходу.
“Початкова американська пропозиція фокусувалася переважно на двосторонній допомозі США та використанні заморожених російських активів. Європейський підхід розширив цю базу“, – пояснив мені економічний радник одного з європейських посольств в Україні.
Позиція Польщі та країн Балтії
Прикметно, що польські та балтійські дипломати відіграли роль “жорсткого крила” під час консультацій, регулярно вказуючи на історичні уроки умиротворення агресорів та наполягаючи на більш принциповій позиції щодо російських воєнних злочинів.
“Ми пройшли через радянську окупацію і знаємо, що кожна поступка авторитарному режиму сприймається як слабкість і лише заохочує подальшу агресію“, – відзначив у розмові зі мною литовський дипломат, який координував позицію країн Балтії.
Уроки минулого та перспективи
Моя робота військового кореспондента в Україні з 2014 року дає розуміння, наскільки важливі ці дипломатичні нюанси. Коли у 2014-2015 роках узгоджувалися Мінські угоди, я бачив, як їхні двозначні формулювання створили простір для постійних порушень з боку Росії та окупаційних адміністрацій.
Зараз важливо, що європейські союзники України винесли уроки з попередніх помилок. Вони розуміють: будь-який мирний план має містити чіткі гарантії безпеки, конкретні механізми контролю за виконанням зобов’язань та реальні наслідки для сторони, яка порушує домовленості.
“Україна не може собі дозволити ще один “замороженний конфлікт” – це розуміють у Брюсселі, Берліні та Парижі”, – підкреслив у нашій розмові високопоставлений дипломат ЄС.
Результати європейського впливу
Результатом європейського впливу стала істотно змінена версія мирного плану, яка тепер обговорюється у Вашингтоні та європейських столицях. Найважливіше, що, за словами моїх джерел, нова версія отримала попереднє схвалення українського керівництва, хоча деякі деталі все ще узгоджуються.
Чи приведе цей план до реального миру – питання, відповідь на яке залежить не лише від західних партнерів України, але й від готовності Кремля прийняти нові геополітичні реалії. Поки що бойові дії тривають, і я щодня бачу їхні наслідки, працюючи в районах, де нещодавно пройшли бої.
Але одне зрозуміло вже зараз: без активної дипломатичної позиції європейських союзників України, мирний план, який зараз на столі, був би набагато менш сприятливим для Києва і, можливо, неприйнятним для українського суспільства, яке заплатило таку високу ціну за право самостійно визначати своє майбутнє.
