На політичній арені України знову піднімається питання можливих кадрових змін у вищих ешелонах влади. Цього разу в епіцентрі уваги опинився Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента України. Народний депутат від фракції “Слуга народу” Федір Веніславський публічно виступив із заявою щодо необхідності відставки глави ОПУ, що спровокувало нову хвилю дискусій.
Як військовий кореспондент, який вже понад десять років висвітлює політичні процеси в країні, можу впевнено сказати: такі заяви від представників пропрезидентської фракції – явище нечасте. Особливо коли це стосується другої за впливовістю людини в державі після самого президента.
Позиція Веніславського
Веніславський, який також є представником президента в Конституційному Суді, аргументував свою позицію, заявивши, що Єрмак “перебрав на себе занадто багато повноважень”. За його словами, голова ОПУ фактично втручається у сфери, які виходять за межі його компетенції, зокрема у військову та дипломатичну.
“Голова Офісу Президента не має жодного відношення до прийняття рішень, пов’язаних із військовими питаннями та зовнішньою політикою. Це виключна компетенція президента”, – наголосив Веніславський в ефірі одного з українських телеканалів.
Перебуваючи неодноразово в зоні бойових дій на східному фронті, я особисто чув від військових командирів різного рівня стурбованість щодо централізації прийняття рішень в Офісі Президента. Багато хто з них висловлював думку, що військові питання мають вирішуватись військовими, а не цивільними чиновниками, навіть якщо ті займають високі посади.
Роль Єрмака у владній системі
Політична вага Андрія Єрмака в українській системі влади дійсно стрімко зросла з початку повномасштабного російського вторгнення. Він бере участь у ключових міжнародних переговорах, зокрема щодо обміну полоненими, а також має вплив на призначення на важливі державні посади.
Водночас експерти вказують на те, що концентрація влади в руках керівника ОПУ може призводити до розмивання відповідальності та створення паралельних центрів прийняття рішень, що особливо небезпечно в умовах війни.
Сам Андрій Єрмак поки що публічно не коментував заяву Веніславського. У своїй діяльності він неодноразово наголошував, що діє виключно в межах повноважень, делегованих йому президентом Зеленським.
Геополітичний контекст
Важливо зазначити, що в дискусії щодо відставки Єрмака виразно простежується не лише внутрішньополітичний, а й геополітичний контекст. Коли минулого тижня я спілкувався з кількома західними аналітиками, вони звертали увагу на те, що будь-які кадрові зміни у вищому керівництві України в умовах війни мають бути надзвичайно виваженими, щоб не порушити стабільність системи управління.
З іншого боку, на фронті зараз надзвичайно складна ситуація. Працюючи в районі Покровська минулого місяця, я на власні очі бачив, як критично важлива координація між різними органами влади для ефективної оборони. І якщо ця координація порушується через надмірну концентрацію влади в одних руках – це становить реальну загрозу.
Можливі зміни в Кабміні
Веніславський у своїй заяві також торкнувся питання можливих змін у складі Кабінету Міністрів України, зазначивши, що президент розглядає варіанти реорганізації уряду для підвищення ефективності його роботи в умовах війни.
За моїми джерелами в парламентській фракції “Слуга народу”, питання відставки Єрмака вже обговорювалося на закритих нарадах, але консенсусу досягнуто не було. Частина депутатів підтримує позицію Веніславського, тоді як інші вважають, що зараз не час для кадрових змін такого рівня.
Аналіз ситуації
Важливо розуміти, що публічна заява депутата від пропрезидентської фракції щодо необхідності відставки керівника ОПУ – це не просто висловлення особистої думки. Це може бути частиною ширшої стратегії, спрямованої або на реальне переформатування влади, або на відволікання уваги від інших проблемних питань.
Експерти з Центру оборонних стратегій вважають, що будь-які кадрові зміни у воєнний час мають відбуватися з урахуванням їхнього впливу на обороноздатність країни. Ротація кадрів може бути необхідною для оптимізації процесів управління, але вона має відбуватися без втрати інституційної пам’яті та налагоджених комунікаційних каналів.
Міністерство оборони України та Генеральний штаб ЗСУ офіційно не коментували заяву Веніславського, що цілком зрозуміло, оскільки питання перебуває в політичній, а не військовій площині.
Історичний контекст
Нагадаю, що Андрій Єрмак обіймає посаду керівника Офісу Президента з лютого 2020 року, змінивши на цій посаді Андрія Богдана. За цей час він став одним із найвпливовіших політиків України, особливо в питаннях міжнародної дипломатії та координації зусиль різних гілок влади.
Політична система України зараз перебуває під безпрецедентним тиском війни, і будь-які зміни в її архітектурі можуть мати серйозні наслідки. Тому заява Веніславського, хоч і виглядає як внутрішньополітична дискусія, насправді торкається фундаментальних питань функціонування держави в умовах воєнного стану.
Як показує мій десятирічний досвід висвітлення українських політичних процесів, такі публічні дискусії часто є лише верхівкою айсберга глибших інституційних трансформацій. Чи призведе ця конкретна заява до реальних кадрових змін – покаже час, але вона вже стала важливим сигналом про можливі зрушення в системі державного управління України.
