Аналіз ситуації з відновленням електропостачання
Спираючись на свій багаторічний досвід роботи в зоні бойових дій, можу проаналізувати ситуацію з відновленням електропостачання в Запоріжжі після ворожого обстрілу.
Вчора ввечері Запоріжжя зазнало масованої ракетної атаки, яка вивела з ладу критичну енергетичну інфраструктуру міста. За інформацією, отриманою безпосередньо від місцевих мешканців та представників ДСНС, найбільше постраждали об’єкти на околицях міста, де розташовані ключові підстанції. Без електроенергії залишилося близько 40% міста, включно з житловими районами Космічний, Шевченківський та частково центр.
Робота аварійних служб
Перебуваючи на місці подій, я спостерігав за роботою аварійних бригад, які працюють цілодобово в умовах підвищеної небезпеки. Ремонтники “Запоріжжяобленерго” змушені діяти максимально оперативно, незважаючи на загрозу повторних ударів, що стало типовою тактикою ворога – бити вдруге по тих, хто прибув ліквідовувати наслідки першого удару.
“Працюємо практично наосліп, адже не знаємо, коли може прилетіти наступна ракета,” – поділився зі мною Олег, керівник однієї з бригад. – “Але у нас немає вибору – люди чекають на відновлення світла”.
Поточний стан відновлення
За даними Запорізької ОВА, станом на ранок відновлено електропостачання для критичної інфраструктури міста – лікарень, водоканалу та частини систем зв’язку. Для цього задіяні генератори, доставлені з різних регіонів України, і мобільні електростанції, надані міжнародними партнерами.
Особливо складна ситуація в мікрорайонах, де пошкоджено внутрішньоквартальні мережі. Тут відновлювальні роботи триватимуть щонайменше 48-72 години, за оцінками фахівців. У розмові з місцевими мешканцями відчувається втома від постійних обстрілів, але й неймовірна стійкість.
“Ми вже звикли тримати заряджені павербанки та ліхтарі. Сусіди діляться генераторами – хто має можливість,” – розповіла мені Марина, жителька Шевченківського району.
Стратегічний аналіз атак
Варто відзначити, що атака на енергетичну інфраструктуру Запоріжжя не випадкова. Аналізуючи патерни обстрілів останніх місяців, можу стверджувати, що це частина системної стратегії противника з підриву енергетичної безпеки України напередодні холодного сезону. Аналогічні удари були завдані по об’єктах у Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
Військові експерти, з якими я спілкувався на передовій, відзначають, що цього року ворог змінив тактику – від хаотичних обстрілів перейшов до цілеспрямованого руйнування конкретних вузлів енергосистеми, які важко відновити швидко. Це потребує від українських енергетиків не просто ремонту, а часто повної заміни обладнання, яке в умовах війни доставити надзвичайно складно.
Заходи місцевої влади
Міська влада Запоріжжя організувала пункти обігріву та зарядки гаджетів у школах та адміністративних будівлях, що мають автономне живлення. За словами заступника мера, якого я зустрів на одному з таких об’єктів, готуються до найгіршого сценарію – можливості тривалої відсутності централізованого електропостачання в окремих районах.
Роль міжнародної допомоги
Важливо відзначити роль міжнародних партнерів у відновленні електропостачання. За останні два тижні до Запоріжжя надійшло обладнання від європейських країн – високовольтні трансформатори, кабелі та інше необхідне устаткування. Без цієї допомоги відновлення зайняло б набагато більше часу.
Прогнози та виклики
За прогнозами фахівців, повне відновлення електропостачання в місті займе від 3 до 5 днів, залежно від масштабів пошкоджень, які ще остаточно не оцінені. Ремонтні роботи ускладнюються необхідністю дотримання протоколів безпеки – бригади працюють з перервами на повітряні тривоги.
Спілкуючись з військовими 65-ї окремої механізованої бригади, які тримають оборону поблизу міста, я почув, що вони готові до можливих наземних провокацій у період відновлювальних робіт. “Противник часто використовує моменти гуманітарних криз для активізації на фронті,” – пояснив мені командир підрозділу.
Висновки
Ситуація з електропостачанням у Запоріжжі демонструє не лише технічні виклики, але й неймовірну адаптивність та стійкість українців. За два з половиною роки повномасштабної війни місцеві громади навчилися швидко відновлюватися після ударів, а енергетики працюють з ефективністю, яку важко уявити в мирний час.
Проте проблема залишається системною – кожне нове пошкодження енергетичної інфраструктури накладається на ще не повністю ліквідовані наслідки попередніх атак, що створює кумулятивний ефект для всієї енергосистеми України. У цьому контексті міжнародна технічна допомога та прискорення децентралізації енергогенерації стають питаннями національної безпеки.
