Відкриття драмтеатру Маріуполь Росія: плани на місці масової загибелі
Окупаційна влада Маріуполя анонсувала відкриття драматичного театру, що планується на осінь 2024 року. Цинізм ситуації вражає мене особисто – як людину, яка бачила наслідки авіаудару по драмтеатру в березні 2022 року. Той удар забрав життя сотень цивільних, які ховалися від обстрілів у підвалах будівлі.
Працюючи на передовій з 2014 року, я був свідком багатьох трагедій, але маріупольський драмтеатр став символом навмисного знищення цивільних. Пам’ятаю той день, коли з’явилися перші кадри зруйнованої будівлі з величезним написом “ДІТИ” з обох боків театру, який був помітний навіть із космосу.
Російські окупанти провели так звану “реставрацію” театру, фактично знищивши сліди свого злочину. За даними міського голови Маріуполя Вадима Бойченка, котрий зараз перебуває на підконтрольній Україні території, театр відбудували “з нуля”, повністю змінивши його архітектуру. Колишньої будівлі, що була пам’яткою архітектури, більше не існує.
“Ми бачимо, що від попереднього вигляду драмтеатру нічого не залишилося. Росіяни знищили всі докази свого злочину, замість відбудови – вони звели новий будинок, який суттєво відрізняється від оригіналу”, – наголосив Бойченко.
За оцінками українських офіційних осіб, під час авіаудару по драмтеатру загинуло щонайменше 300 людей. Правозахисні організації вказують, що реальна кількість жертв може бути значно вищою. Людей ховали просто у подвір’ї театру та на прилеглій території – я розмовляв з очевидцями, які бачили це на власні очі.
Російська сторона традиційно заперечувала свою причетність до бомбардування, хоча численні супутникові знімки, свідчення очевидців та дані міжнародних організацій однозначно вказують на відповідальність російських військових за цей воєнний злочин.
Знищення української ідентичності
Окупанти не лише знищили будівлю, але й викрадають історію міста. Напередодні окупаційна адміністрація оголосила про намір відкрити в Маріуполі 11 нових пам’ятників до кінця 2024 року. Серед них – монумент “Визволителям Донбасу” та скульптурні композиції, присвячені “воз’єднанню з Росією”.
За моїми спостереженнями, це частина системної політики, спрямованої на знищення української ідентичності Маріуполя. Відбувається заміна історичної пам’яті, культурних кодів, навіть топоніміки. За інформацією від маріупольців, які змогли виїхати з окупації, нові пам’ятники встановлюються на місцях, де раніше були українські меморіали.
Офіційний Київ розглядає ці дії як елементи культурного геноциду. Міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, вже внесли знищення культурної спадщини Маріуполя до списку воєнних злочинів Росії.
Ситуація в окупованому місті
Варто нагадати, що Маріуполь опинився під російською окупацією в травні 2022 року після майже тримісячної оборони. До війни в місті проживало понад 400 тисяч людей, зараз, за різними оцінками, там залишається близько 100 тисяч. Більшість будівель у центральній частині міста були зруйновані, а інфраструктура критично пошкоджена.
За даними українських джерел, окупаційна влада завезла до Маріуполя тисячі росіян, яким надають житло в місті першочергово. Багатьом корінним жителям відмовляють у компенсаціях за зруйноване житло, змушуючи їх покидати місто.
Моніторинг ситуації в окупованому Маріуполі ускладнений відсутністю доступу для незалежних журналістів та міжнародних спостерігачів. Інформація надходить переважно через свідчення переселенців та дані супутникового спостереження.
Висновок
Відкриття “відреставрованого” драмтеатру планується провести з великою пропагандистською помпою. Проте, як би окупанти не намагалися переписати історію, світ пам’ятає, що насправді сталося з Маріупольським драматичним театром у березні 2022 року. Цей злочин не має терміну давності, а відповідальні за нього рано чи пізно постануть перед судом.
Як військовий кореспондент, який висвітлював події в різних гарячих точках, я переконаний: відбудова і відкриття драмтеатру – це спроба не тільки стерти сліди злочину, але й нав’язати новий наратив про “російський Маріуполь”. Проте для України це місто залишається українським, тимчасово окупованим, і його звільнення – лише питання часу.
