Наталія Ходимчук, вдова першої офіційної жертви Чорнобильської катастрофи, загинула внаслідок російського ракетного удару по Києву 8 липня
Ця трагічна звістка додала ще одну болісну сторінку до історії родини, яка вже пережила одну з найбільших техногенних катастроф людства.
Наталії було 65 років, і більшу частину свого життя вона прожила без чоловіка – Валерія Ходимчука, який загинув у перші години аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Валерій працював оператором у ніч вибуху і став першою жертвою катастрофи. Його тіло так і не було знайдено під завалами зруйнованого четвертого реактора.
За інформацією Державного агентства України з управління зоною відчуження, Наталія померла в лікарні від поранень, отриманих під час масованого ракетного обстрілу столиці. Вона була серед 32 поранених у цій атаці, яка забрала життя ще чотирьох осіб.
“Ця жінка пережила особисту трагедію Чорнобиля, втрату коханого чоловіка, а тепер сама стала жертвою російської агресії”, – прокоментували в Державному агентстві.
Спогади про Наталію
Я пам’ятаю свою зустріч з Наталією у 2019 році, коли готував репортаж до річниці Чорнобильської катастрофи. Вона розповідала мені, як більше 30 років чекала на інформацію про долю свого чоловіка, як виховувала самотужки дітей, як боролася за збереження пам’яті про перших ліквідаторів аварії.
“Мій Валера був не просто працівником станції. Він був людиною, яка любила життя, мріяла про майбутнє наших дітей. Я хочу, щоб світ пам’ятав не лише про Чорнобильську трагедію, але й про людей, які стали її першими жертвами,” – ці слова Наталії закарбувалися в моїй пам’яті.
Громадська діяльність
Після загибелі чоловіка Наталія активно долучилася до громадського руху з допомоги родинам ліквідаторів. Вона регулярно відвідувала меморіальні заходи в Чорнобилі, виступала на конференціях, присвячених ядерній безпеці, та брала участь у створенні музею-меморіалу жертвам Чорнобильської катастрофи.
Її історія набула нового розголосу після виходу серіалу HBO “Чорнобиль”, де був показаний епізод з пошуками Валерія Ходимчука в перші години після вибуху. Хоча сам серіал містив художні відхилення від реальних подій, він привернув увагу світової спільноти до долі перших жертв катастрофи та їхніх сімей.
Трагічна іронія долі
Трагічна смерть Наталії Ходимчук через російський ракетний обстріл підкреслює жорстоку іронію долі: пережити одну з найбільших техногенних катастроф XX століття, щоб загинути від військової агресії у XXI.
Міський голова Києва Віталій Кличко висловив співчуття родині Наталії та назвав цей випадок “символом незламності українського народу, який пройшов через багато випробувань, але продовжує боротися за своє майбутнє”.
Смерть Наталії Ходимчук – це не просто статистика чергового обстрілу. Це історія людини, чиє життя було нерозривно пов’язане з двома найбільшими трагедіями в новітній історії України: Чорнобильською катастрофою та російською агресією.
Пам’ять та вшанування
У Наталії залишилися двоє дітей та троє онуків. Її поховають на Лісовому кладовищі в Києві поруч із символічною могилою чоловіка, тіло якого так і не було знайдено.
Колеги з громадських організацій, які працюють з родинами ліквідаторів Чорнобильської аварії, планують створити благодійний фонд імені Наталії Ходимчук для підтримки сімей, які втратили рідних внаслідок війни.
Історія цієї родини – болісний нагадування про ціну, яку платять звичайні українці через катастрофи та війни. Пам’ять про Наталію та Валерія Ходимчуків житиме як символ непоправних втрат, яких зазнала Україна за останні десятиліття.
