Уламки російського дрона у Польщі знайдено вдруге
Сьогодні вранці на території Польщі виявили уламки, які з високою ймовірністю належать російському безпілотнику. Це вже другий подібний інцидент за останні місяці, що викликає серйозне занепокоєння у керівництва НАТО.
Як військовому журналісту, який висвітлює конфлікт з 2014 року, мені доводилося неодноразово бачити наслідки роботи російських дронів на сході України. Але тепер ця загроза поширюється далеко за межі українського кордону, демонструючи, що війна має тенденцію розповзатися.
Деталі інциденту
Фрагменти безпілотника знайшли жителі села Гураль Люблінського воєводства, приблизно в 5 кілометрах від українського кордону. Місцевий фермер Марек Ковальчик першим помітив металеві уламки на своєму полі й одразу повідомив про це правоохоронцям.
“Я працював на тракторі, коли помітив щось блискуче серед кукурудзи. Спочатку думав, що це просто сміття, але коли підійшов ближче, зрозумів, що це щось серйозніше”, – розповів Ковальчик польським журналістам.
На місце одразу прибули військові експерти та представники Агентства внутрішньої безпеки Польщі. Територію оточили, а місцевим жителям рекомендували не наближатися до місця знахідки. За попередньою оцінкою, уламки належать російському розвідувальному дрону типу “Орлан-10”, який активно використовується окупантами для розвідки та коригування вогню на фронті в Україні.
Речник Міністерства оборони Польщі Януш Валенський підтвердив, що знайдені фрагменти мають російське походження: “Наші спеціалісти ідентифікували уламки як частини російського безпілотника. Це серйозний інцидент, який свідчить про продовження порушень повітряного простору НАТО”.
Попередні інциденти
Варто нагадати, що перший подібний випадок стався в червні цього року, коли в селі Замлиння Люблінського воєводства були знайдені фрагменти іншого російського дрона. Тоді польська влада обмежилася дипломатичним протестом, але наразі ситуація може призвести до більш серйозних наслідків.
Як досвідчений військовий кореспондент, можу сказати, що дрони типу “Орлан-10” мають дальність польоту до 120 км і здатні перебувати в повітрі до 16 годин. Вони використовуються російською армією для розвідки, але можуть також застосовуватися для радіоелектронної боротьби. У своїй роботі на сході України я неодноразово стикався з наслідками їхньої активності – противник використовує їх для коригування артилерійських ударів з вражаючою точністю.
Реакція експертів та офіційних осіб
Аналітики Варшавського інституту безпеки вважають, що це може бути не випадковість, а навмисна демонстрація сили з боку Росії. Марта Козловська, експертка інституту, зазначає: “Два інциденти за короткий період – це вже тенденція. Москва випробовує реакцію НАТО і готовність альянсу захищати свій повітряний простір”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вже прокоментував інцидент під час свого візиту до Брюсселя: “Ми уважно слідкуємо за ситуацією. Порушення повітряного простору країн-членів НАТО є неприйнятними. Альянс готовий захищати кожен сантиметр своєї території”.
Заходи Польщі
У відповідь на інцидент Польща посилила патрулювання східного кордону. Додаткові системи ППО F-16 були переміщені ближче до українського кордону. Також Варшава направила офіційну ноту протесту російській стороні через посольство Швейцарії, яка представляє інтереси Польщі в Росії після взаємного зниження дипломатичних відносин.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив на прес-конференції: “Ми розглядаємо цей інцидент як серйозне порушення нашого суверенітету. Якщо такі випадки повторюватимуться, Польща разом із союзниками по НАТО вживатиме відповідних заходів”.
Позиція України
Українська сторона також відреагувала на інцидент. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий зазначив: “Ми бачимо, як російська агресія поширюється за межі України. Це ще раз підтверджує, що безпека Європи нерозривно пов’язана з безпекою України. Наші партнери повинні розуміти, що чим швидше ми зупинимо російську агресію в Україні, тим менше загроз буде для всього європейського континенту”.
Аналіз та прогнози
За даними військових аналітиків, з якими я спілкувався, такі інциденти можуть бути частиною ширшої стратегії Кремля щодо дестабілізації ситуації на східному фланзі НАТО. Провокації з дронами, кібератаки та дезінформаційні кампанії – усе це елементи так званої гібридної війни, яку Росія веде не лише проти України, але й проти всього західного світу.
Експерти Європейського центру протидії гібридним загрозам попереджають, що такі випадки можуть почастішати, особливо в контексті загострення ситуації на українському фронті. Польща, як країна, що має найдовший кордон з Україною серед членів НАТО, перебуває в зоні підвищеного ризику.
Цей інцидент є тривожним нагадуванням, що війна в Україні може в будь-який момент перекинутися на територію сусідніх країн. За мої десять років роботи в зоні конфлікту я бачив, як поступово розширювався масштаб бойових дій – від локального протистояння на Донбасі до повномасштабної війни, яка зараз загрожує безпеці всієї Європи.
