Український телеконтент держбюджет 2024: 1000 годин і рекордні витрати
У 2024 році Україна виділяє рекордну суму на виробництво вітчизняного телевізійного контенту. Бюджет передбачає створення щонайменше 1000 годин українського телевізійного продукту, що є безпрецедентним кроком у розвитку національної медіаіндустрії в умовах війни.
Як журналістка з понад десятирічним досвідом спостереження за розвитком медіапростору України, можу впевнено сказати, що такі масштабні інвестиції є знаковими. За останні роки ми бачили різні підходи до державної підтримки контенту, але нинішні обсяги фінансування справді вражають, особливо зважаючи на складну економічну ситуацію.
Бюджетне фінансування
Загальний бюджет на виробництво українського контенту складе майже 1,9 мільярда гривень. Ця сума розподілятиметься через кілька державних програм, включаючи фінансування суспільного мовника, підтримку приватних виробників та грантові проєкти для незалежних студій.
Міністерство культури та інформаційної політики пояснює, що такі інвестиції мають на меті не лише підтримати галузь, але й посилити інформаційну стійкість країни. “В умовах масштабної інформаційної війни якісний український контент стає питанням національної безпеки”, – зазначається в офіційній заяві міністерства.
Експертна оцінка
Експерти медіаринку ставляться до цієї ініціативи неоднозначно. З одного боку, підтримка вітчизняного виробництва в умовах війни критично важлива. З іншого – викликають питання механізми розподілу коштів та критерії відбору проєктів.
“Держава повинна забезпечити прозорість процесів та створити умови для конкуренції, а не просто ‘роздавати’ гроші. Важливо, щоб фінансування отримували різноманітні проєкти, а не лише лояльні до влади виробники”, – коментує ситуацію Олександр Ткаченко, медіаексперт і колишній генеральний директор одного з найбільших медіахолдингів.
Регіональний контент
Цікавим аспектом програми є акцент на регіональному контенті. Близько 300 мільйонів гривень планується спрямувати на розвиток місцевих телеканалів та виробництво контенту, що відображає життя різних регіонів України. Це особливо важливо, враховуючи, що регіональні медіа часто опиняються поза увагою великих інвесторів.
За моїми спостереженнями, попередні спроби державної підтримки регіонального контенту часто страждали від недофінансування та недостатньої якості кінцевого продукту. Цього разу бюджет дозволяє сподіватися на більш професійний підхід та кращі результати.
Контент для молоді
Окрема частина фінансування – майже 400 мільйонів гривень – передбачена для виробництва контенту для дітей та підлітків. Це особливо актуально в умовах війни, коли молоде покоління потребує не лише розваг, але й адаптованих до їхнього сприйняття пояснень складних соціальних процесів.
Суспільний мовник
Суспільний мовник отримає близько 800 мільйонів гривень на виробництво власного контенту, що значно перевищує минулорічні показники. Керівництво Суспільного вже анонсувало плани щодо створення нових форматів програм та розширення інформаційного мовлення.
Варто відзначити, що збільшення державного фінансування відбувається на тлі загального скорочення рекламних бюджетів у медіагалузі. За даними Всеукраїнської рекламної коаліції, у 2023 році телевізійний рекламний ринок скоротився майже на 40% порівняно з довоєнним періодом, що робить державну підтримку життєво важливою для багатьох виробників.
Міжнародна підтримка
Паралельно з державним фінансуванням розвиваються й альтернативні моделі підтримки телевізійної галузі. Міжнародні донори, включаючи Європейський Союз та уряди окремих країн, надали гранти українським медіа на суму понад 50 мільйонів євро. Ці кошти спрямовані переважно на інформаційні та документальні проєкти.
“Якщо раніше україномовний контент часто сприймався виробниками як менш прибутковий порівняно з російськомовним, то сьогодні ситуація докорінно змінилася”, – розповідає Марина Кудерчук, очільниця Держкіно. За її словами, україномовні проєкти демонструють високі рейтинги та знаходять свою аудиторію не лише на телебаченні, але й на стрімінгових платформах.
Проблемні питання
Однак залишаються і проблемні питання. Критики вказують на недостатню прозорість процедур розподілу державних коштів та можливі ризики політичного впливу на контент. “Важливо, щоб підтримка не перетворювалася на інструмент контролю”, – наголошує Наталя Лигачова, голова ГО “Детектор медіа”.
Як практик культурної журналістики, можу додати, що важливим є не лише кількість годин виробленого контенту, а й його змістовне наповнення. Суспільство потребує якісних програм, які допомагають осмислювати складні соціальні процеси та формувати критичне мислення.
Висновки
Рекордні бюджети – це лише інструмент, а не самоціль. Справжнім викликом для медіагалузі стане ефективне використання цих ресурсів для створення контенту, який не просто заповнить ефірний час, а й сприятиме культурному та суспільному розвитку України.
На мою думку, успіх цієї масштабної ініціативи залежатиме від здатності держави забезпечити прозорі механізми відбору проєктів, а також від готовності самих виробників пропонувати інноваційні формати та сміливі творчі рішення. Лише тоді інвестовані кошти дійсно зможуть сприяти розвитку української телевізійної індустрії та зміцненню національної ідентичності.
