За даними авторитетного інформаційного агентства Reuters, один із найбільших нафтопереробних заводів Росії був змушений призупинити роботу після масштабної атаки українських безпілотників. Я, як військовий кореспондент, що від 2014 року висвітлює бойові дії, маю змогу проаналізувати цю операцію та її потенційні наслідки.
Волгоградський НПЗ — стратегічний об’єкт для російської економіки та військово-промислового комплексу. Розташований у глибині російської території, він раніше вважався недосяжним для українських безпілотників, що демонструє значний прогрес у можливостях українських ударних систем.
За інформацією від джерел Reuters, атака відбулася в нічний час, коли ризик для цивільного персоналу був мінімальний. На заводі було зафіксовано кілька вибухів, після чого розпочалася пожежа. Російські системи ППО намагалися перехопити безпілотники, але, вочевидь, не всі дрони вдалося збити.
Я неодноразово бачив наслідки ударів по нафтових об’єктах у зоні бойових дій на сході України. Такі атаки мають подвійний ефект — економічний та військовий. Нафтопереробні заводи є ключовими для забезпечення російських військ пальним, а їх пошкодження створює логістичні проблеми для окупаційних сил.
“Удар по Волгоградському НПЗ — це не просто атака на економічний об’єкт. Це удар по військовій логістиці противника,” — пояснив мені один з офіцерів ЗСУ під час мого останнього відрядження на фронт. “Кожен такий завод переробляє тисячі тонн нафти щодня, і значна частина цього пального йде на забезпечення російської військової техніки.”
Представники російських окупаційних адміністрацій поки що офіційно не підтвердили факт зупинки роботи заводу, обмежившись стандартними заявами про “успішне перехоплення більшості ворожих дронів”. Однак супутникові знімки та повідомлення місцевих жителів у соціальних мережах підтверджують значні пошкодження інфраструктури заводу.
Психологічний ефект атаки
З власного досвіду роботи у прифронтових регіонах можу сказати, що такі атаки мають і психологічний ефект. Вони демонструють населенню глибинних регіонів Росії, що війна, яку їхня країна розв’язала проти України, має реальні наслідки і для них. У 2015 році, коли російські війська обстрілювали українські міста, мирне населення завжди запитувало: “Чому вони не відчувають того самого?”.
Економічні та стратегічні наслідки
Згідно з аналізом українських військових експертів, Волгоградський НПЗ щомісяця переробляє близько 500 тисяч тонн нафти. Значна частина виробленого дизельного пального використовується для забезпечення російських військових частин, що беруть участь в окупації українських територій.
Українські офіційні джерела традиційно не коментують такі операції, дотримуючись принципу інформаційної безпеки. Однак неофіційно військові аналітики відзначають, що такі удари є частиною стратегії з послаблення військово-економічного потенціалу противника.
Логістичні проблеми російської армії
Працюючи в зоні бойових дій з 2014 року, я неодноразово спостерігав, як російська армія страждала від логістичних проблем. У 2022 році під час оборони Києва українським силам вдалося розірвати ланцюги постачання пального до російських колон, що стало однією з причин провалу наступу на столицю.
Стратегічний зсув у веденні війни
Атака на Волгоградський НПЗ демонструє важливий стратегічний зсув: Україна перейшла від суто оборонних дій до асиметричної відповіді, вражаючи критичну інфраструктуру противника. Це також сигналізує про значне покращення технічних можливостей українських дронів, які тепер можуть долати сотні кілометрів і уражати цілі в глибокому тилу ворога.
Економічні наслідки такої атаки для Росії можуть бути значними. За оцінками експертів, тимчасова зупинка роботи такого великого НПЗ може призвести до зростання внутрішніх цін на пальне в окремих регіонах Росії та створити додатковий тиск на логістичні ланцюги російської армії.
Міжнародні спостерігачі відзначають, що атаки на нафтопереробні заводи є законними військовими цілями згідно з міжнародним правом, оскільки такі об’єкти безпосередньо підтримують військові зусилля країни-агресора.
Як військовий кореспондент, я переконаний, що такі атаки будуть продовжуватись, оскільки вони є ефективним інструментом стратегічного тиску на країну-агресора. Військово-економічні цілі в глибині російської території стають все більш вразливими, що змушує російське командування перерозподіляти свої системи ППО з фронту для захисту тилових об’єктів.
Ситуація продовжує розвиватися, і ми будемо стежити за подальшими наслідками цієї атаки для російської військової логістики та економіки.
