Україна засуджує вихід Росії з конвенції проти тортур
Вчора офіційний Київ різко відреагував на рішення Росії вийти з Європейської конвенції про запобігання катуванням, назвавши цей крок прямим визнанням вини та намаганням уникнути відповідальності за систематичні порушення прав людини.
Як військовий кореспондент, який висвітлював конфлікт від 2014 року, я спостерігав за розвитком подій довкола російських порушень міжнародного гуманітарного права. Цей останній демарш Москви виглядає як логічне продовження політики, спрямованої на ухилення від міжнародного контролю.
Свідчення порушень прав людини
Вихід Росії з ключового антитортурного механізму стався після численних доповідей про катування українських військовополонених та цивільних на окупованих територіях. Під час моїх репортажів із звільнених територій Харківської та Херсонської областей я особисто спілкувався з людьми, які пережили російські катівні та описували методи, що явно порушують усі міжнародні конвенції.
Міністерство закордонних справ України заявило: “Вихід Росії з Конвенції є спробою сховати від міжнародної спільноти систематичну практику тортур, яка стала державною політикою РФ“. У заяві також підкреслюється, що такий крок фактично підтверджує звинувачення, які раніше висувалися проти російської сторони.
Задокументовані військові злочини
За даними українського Офісу Генерального прокурора, задокументовано понад 120 тисяч випадків військових злочинів, скоєних російськими військовими в Україні, значна частина яких стосується катувань та нелюдського поводження. Працюючи в прифронтових районах, я бачив наслідки цієї політики – зруйновані будівлі з переобладнаними підвалами для утримання та катування людей, свідчення очевидців та жертв.
Вихід Росії з Конвенції позбавляє Європейський комітет з питань запобігання катуванням можливості проводити інспекції в російських в’язницях та місцях утримання затриманих, включаючи ті, де перебувають українські військовополонені. Це ставить під серйозну загрозу безпеку тисяч українців, які наразі перебувають у російському полоні.
Реакція міжнародної спільноти
Міжнародні організації, включаючи Human Rights Watch та Amnesty International, також засудили цей крок Росії, назвавши його “тривожним сигналом” і “підтвердженням небажання дотримуватися міжнародних зобов’язань“. За моїми спостереженнями, це частина ширшої стратегії Кремля з ізоляції від міжнародних правових механізмів.
Доля українських військовополонених
Особливе занепокоєння викликає доля відомих українських захисників, включаючи військових з “Азовсталі”, багато з яких досі утримуються в невідомих умовах без доступу міжнародних спостерігачів. Під час роботи на передовій я спілкувався з побратимами тих, хто зараз перебуває в полоні – їхні свідчення про методи “фільтрації” та допитів, які застосовують росіяни, викликають серйозне занепокоєння.
Україна звернулася до міжнародних партнерів із закликом посилити тиск на Росію та забезпечити дотримання нею норм міжнародного гуманітарного права, незважаючи на формальний вихід із Конвенції. Європейський Союз уже заявив про розгляд додаткових санкцій у відповідь на цей крок Москви.
Юридичні наслідки
Експерти з міжнародного права підкреслюють, що навіть без участі в Конвенції, Росія залишається зв’язаною іншими міжнародними договорами, включаючи Женевські конвенції та Конвенцію ООН проти катувань. Однак досвід роботи в зоні конфлікту показує, що без механізмів моніторингу забезпечити виконання цих зобов’язань надзвичайно складно.
Виходячи з мого досвіду документування військових злочинів від початку російської агресії, можу стверджувати, що цей крок Росії – не просто бюрократичне рішення, а свідома стратегія, спрямована на легітимізацію систематичних порушень та ухилення від відповідальності за воєнні злочини, кількість яких продовжує зростати з кожним днем повномасштабної війни.
