Українська книга як зброя культурної ідентичності у війні за ідентичність
У час, коли Україна веде боротьбу не лише на фізичному, але й на культурному фронті, українська книга стає потужною зброєю у відстоюванні національної ідентичності. Культурна спадщина народу, втілена у літературі, виявилася не менш важливою для збереження державності, ніж економічна міць чи військова сила.
За останні два роки повномасштабної війни українське книговидавництво пережило справжню трансформацію. Видавці, письменники та читачі опинилися в епіцентрі культурного спротиву, де кожна видана книга стає маніфестом незалежності української думки та історії.
“Коли ворог намагається знищити нашу культуру, мову та ідентичність, книга перетворюється на щит і меч водночас”, – зазначає літературознавиця Оксана Забужко в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю. І справді, статистика підтверджує: попри економічні складнощі, інтерес до української книги суттєво зріс.
Трансформація книговидавництва під час війни
Від початку повномасштабного вторгнення кількість виданих українською мовою книжок зменшилася через об’єктивні причини – руйнування друкарень, логістичні проблеми, економічну кризу. Проте їхня вага у суспільному житті значно посилилася. Книгарні відзначають, що читачі цілеспрямовано шукають твори, які розкривають українську ідентичність, історію та культуру.
Особливої популярності набули історичні романи, дослідження з української історії та культури, книги про визвольні змагання різних періодів. Наприклад, видавництво «Фоліо» повідомляє про збільшення продажів історичної літератури на 40% порівняно з довоєнним періодом. Книги про Голодомор, УПА, дисидентський рух стали своєрідними підручниками з розуміння сучасних подій через призму історичної пам’яті.
Дитяча література як фундамент ідентичності
Не менш важливим є розвиток дитячої літератури українською мовою. Батьки свідомо обирають для дітей книги, які формують почуття приналежності до української культури. “Коли дитина з раннього віку занурюється в рідномовне середовище через книгу, вона природно засвоює не лише мову, але й культурні коди, цінності та світогляд”, – пояснює дитяча письменниця Лариса Ніцой.
Функції української книги в умовах війни
Українська книга під час війни виконує кілька важливих функцій. По-перше, вона зберігає та транслює мову – основу національної ідентичності. По-друге, підтримує моральний дух суспільства, пропонуючи культурні опори та орієнтири. По-третє, протистоїть дезінформації та маніпуляціям, які є невід’ємною частиною гібридної війни.
Видавництва адаптуються до нових реалій. Багато з них частково перейшли на електронні формати, що дозволяє продовжувати діяльність навіть під час перебоїв з електроенергією чи іншими ресурсами. Деякі видавництва започаткували спеціальні серії книг про війну, куди входять як художні твори, так і документальні свідчення, щоденники, репортажі з фронту.
Роль перекладної літератури
Важливо відзначити і роль перекладної літератури. Якісні переклади світової класики та сучасних бестселерів українською мовою не лише збагачують національний культурний простір, але й демонструють зрілість української мови, її здатність передавати найскладніші поняття та найтонші нюанси.
Нові риси української літератури воєнного часу
Українська література воєнного часу набуває нових рис: вона стає більш рефлексивною, гострою, часто травматичною, але водночас терапевтичною. З’являються нові імена письменників, які осмислюють досвід війни через художнє слово. Поезія, коротка проза, документалістика – ці жанри реагують на події найоперативніше.
Державна підтримка книговидання
Державна підтримка книговидання в умовах війни має особливе значення. Попри обмежені ресурси, Український інститут книги продовжує реалізацію програм з підтримки видавничої галузі. Зокрема, у 2022-2023 роках було профінансовано видання понад 200 назв книжок, багато з яких присвячені українській історії, мові та культурі.
Роль бібліотек та книгарень
Не можна недооцінювати і роль бібліотек у цьому процесі. Незважаючи на те, що багато бібліотечних установ постраждали від обстрілів, вони продовжують працювати, часто в підвальних приміщеннях чи укриттях. Бібліотекарі організовують читання для дітей, дискусійні клуби, презентації книг, створюючи своєрідні острівці стабільності та нормального життя.
Книгарні також стали осередками культурного спротиву. В умовах повітряних тривог вони проводять зустрічі з авторами в укриттях, організовують книжкові виставки у метро, влаштовують читання при свічках під час відключень електроенергії.
Мобільні бібліотеки для військових
Важливим елементом боротьби стали і мобільні бібліотеки для військових. Волонтери доставляють книги на фронт, де вони стають не лише джерелом інформації та відпочинку, але й нагадуванням про те, за що ведеться боротьба.
“Читання українською під час війни – це також форма спротиву, – каже письменник Сергій Жадан. – Кожна прочитана книга рідною мовою стає цеглиною у будівництві культурного муру, який захищає нас від ворожого впливу”.
Українська діаспора та міжнародне значення
Окремо варто відзначити і роль української діаспори у поширенні українських книг за кордоном. Численні презентації, переклади творів сучасних українських авторів іноземними мовами дозволяють світові краще зрозуміти Україну, її культуру та історію боротьби за незалежність.
Українська книга сьогодні – це не просто носій інформації чи розваги. Це інструмент збереження національної пам’яті, формування світогляду, об’єднання суспільства навколо спільних цінностей. Культурна ідентичність, підкріплена потужною літературною традицією, стає тим невидимим, але міцним фундаментом, на якому тримається українська державність у часи найсерйозніших випробувань.
Як зазначають культурологи, війна з Росією – це насамперед війна ідентичностей, і перемога в ній неможлива без утвердження української культури, мови та літератури. Українська книга в цьому контексті стає не лише свідком історії, але й активним учасником її творення.
