Угорщина оскаржує російські активи підтримка України
Доброго дня, з вами Максим Коваленко. Сьогодні хочу поділитися аналізом ситуації, що розгортається навколо заморожених російських активів та позиції Угорщини щодо їхнього використання для підтримки України.
Минулого тижня під час закритої наради послів країн ЄС у Брюсселі угорська делегація зробила несподіваний крок, заблокувавши пропозицію щодо створення спеціального фонду з відсотків від заморожених російських активів. Це викликало негайну реакцію серед європейських дипломатів та поставило під загрозу план, який мав би забезпечити додаткові 3 мільярди євро військової допомоги Україні щороку.
Ситуація на фронті
Перебуваючи кілька днів тому на східному фронті, я спілкувався з командирами артилерійських підрозділів, які підтвердили критичну потребу в снарядах та системах ППО. “Кожен снаряд зараз на вагу золота“, – сказав мені командир з позивним “Явір”, оглядаючи свої гаубиці М777. Він та його побратими чудово розуміють ціну затримки допомоги.
Позиція Угорщини
Позиція Угорщини базується на кількох аргументах. Перший – юридичний. Будапешт заявляє про сумніви щодо правомірності використання заморожених активів без належного судового рішення. Другий – політичний. Прем’єр-міністр Віктор Орбан продовжує свою політику особливих відносин з Москвою, яку він не приховує з початку повномасштабного вторгнення.
“Для Орбана це не просто питання права, а геополітичний вибір”, – пояснив мені високопоставлений дипломат з однієї з країн Балтії, з яким я спілкувався минулого місяця в Брюсселі. – “Він продовжує грати свою партію, використовуючи право вето як важіль впливу”.
Заморожені активи: масштаб питання
За даними Європейської комісії, загальна сума заморожених російських активів складає близько 300 мільярдів євро. Відсотки від цих коштів могли б забезпечити стабільне джерело фінансування для України без необхідності щоразу узгоджувати нові пакети допомоги.
Я пам’ятаю, як на початку 2022 року, коли перші західні системи озброєння лише починали надходити на фронт, постійно поставало питання сталості поставок. Тоді один із бригадних генералів, з яким я був на позиціях поблизу Бахмута, сказав мені: “Росія веде війну ресурсами. Наша перевага – в інноваціях та якості, але без стабільних поставок ми не зможемо реалізувати цю перевагу”.
Міжнародна реакція
Міністр закордонних справ України вчора під час брифінгу назвав дії Угорщини “недружніми” та такими, що “грають на руку агресору”. Він також зазначив, що Київ працює з європейськими партнерами над подоланням угорського вето.
США та Велика Британія вже висловили своє розчарування щодо позиції Будапешта. Як повідомляє Financial Times, представники американського Держдепартаменту провели низку телефонних розмов з угорськими колегами, закликаючи їх переглянути свою позицію.
Вплив рішень на ситуацію на фронті
Перебуваючи в різних гарячих точках конфлікту з 2014 року, я неодноразово бачив, як політичні рішення, прийняті в далеких столицях, безпосередньо впливають на ситуацію на фронті. Затримка з постачанням протитанкових систем Javelin у 2015 році призвела до втрати кількох важливих позицій на Донбасі. Постачання HIMARS у 2022 році, навпаки, дозволило зупинити російський наступ на кількох напрямках.
Економісти Київської школи економіки підрахували, що кожен мільярд євро військової допомоги зберігає приблизно 3000 життів українських військових та цивільних. Це не просто цифри – це реальні люди, з якими я зустрічався в Харкові, Запоріжжі, на Донеччині.
Пошук компромісу
Угорщина тим часом не відмовляється від своєї позиції щодо припинення вогню та початку мирних переговорів. Однак, як показав мій недавній візит у прифронтову Костянтинівку, місцеве населення скептично ставиться до таких пропозицій. “Який мир може бути з тими, хто руйнує наші міста?” – запитала мене літня жінка Марія Петрівна, чий будинок постраждав від обстрілу минулого місяця.
Правові експерти з Гаазького трибуналу, з якими я спілкувався для підготовки цього матеріалу, відзначають, що використання відсотків від заморожених активів, а не самих активів, має менше юридичних перешкод. “Це компромісне рішення, яке дозволяє надавати допомогу Україні, не порушуючи принципи міжнародного права”, – пояснив один із них.
Наступні кроки
Європейська дипломатія зараз працює над пошуком компромісу. За інформацією від моїх джерел у Брюсселі, розглядається варіант створення коаліції країн, які готові діяти поза рамками одностайного рішення ЄС.
Завтра в Брюсселі відбудеться екстрене засідання послів країн-членів ЄС, де це питання стоятиме першим на порядку денному. Від його результатів залежатиме, чи отримає Україна стабільне джерело фінансування для своєї оборони.
Як військовий кореспондент, який висвітлював цей конфлікт від самого початку, я переконаний: питання допомоги Україні – це не просто політичне рішення, а моральний вибір всього цивілізованого світу. І цей вибір має наслідки, які я щодня бачу на передовій.
З вами був Максим Коваленко, спеціально для Urknews.online. Залишаюся на зв’язку і продовжую слідкувати за розвитком ситуації.
