Удари РФ і України Білий дім 2024: реакція після атаки на Київ
Масована російська ракетна атака на Київ 29 травня, яка забрала життя 23 цивільних, спричинила неоднозначну реакцію Білого дому. Адміністрація Байдена фактично прирівняла удари РФ по українських містах до ударів ЗСУ по військовим об’єктам агресора. Така позиція викликала обурення серед українців та неоднозначну реакцію у міжнародних експертів.
Я бачив наслідки подібних атак протягом десяти років висвітлення війни. Цього разу ракета влучила у дитячу лікарню “Охматдит” – один із символів надії для тисяч українських сімей. Під час своєї роботи у Києві мені доводилося відвідувати цей заклад, де лікуються діти з онкологічними захворюваннями. Жодних військових об’єктів поблизу немає – це суто цивільна інфраструктура.
Позиція Білого дому
Джон Кірбі, координатор стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США, під час брифінгу заявив: “Ми не підтримуємо удари за межами України, і ми не заохочуємо і не сприяємо ударам у глибині Росії“. Ця заява пролунала майже одночасно з похороном жертв ракетного удару по Києву.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба миттєво відреагував: “Удари Росії націлені на дитячі лікарні та житлові будинки, тоді як Україна атакує військові об’єкти, нафтопереробні заводи та логістику. Прирівнювати ці удари – це недопустимо”.
Відмінність тактик воюючих сторін
Працюючи на фронті з 2014 року, я спостерігав фундаментальну різницю між тактикою воюючих сторін. Російська армія систематично атакує цивільні об’єкти – лікарні, школи, театри, житлові квартали. Українські ж військові спрямовують удари на військові цілі – склади боєприпасів, аеродроми, нафтопереробні заводи, які забезпечують російську військову машину.
Позиція Білого дому викликає здивування у контексті міжнародного гуманітарного права. Женевська конвенція чітко розрізняє удари по військовим і цивільним об’єктам. Атака на дитячу лікарню є воєнним злочином, тоді як удар по нафтопереробному заводу, що забезпечує паливом військову техніку, – легітимною військовою дією.
Експертна оцінка
Експерт з міжнародного права Марк Гарлоу з Оксфордського університету в коментарі для міжнародних ЗМІ зазначив: “Існує фундаментальна правова відмінність між ударами по інфраструктурі військового значення та терором проти цивільного населення. Недиференційоване прирівнювання цих дій підриває саму основу законів війни”.
Колишній головнокомандувач сил НАТО в Європі, генерал Філіп Брідлав, висловив стурбованість риторикою Білого дому: “Коли ми не розрізняємо умисний терор проти цивільних і законні військові дії, ми створюємо небезпечний прецедент”.
Еволюція позиції США
На початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року адміністрація Байдена зайняла чітку позицію щодо військових злочинів Росії, називаючи їх геноцидом. Проте з часом риторика змінилася, особливо щодо застосування американської зброї Україною для ударів по території Росії.
Дипломатичні джерела повідомляють, що за кулісами йде інтенсивна дискусія щодо зняття обмежень на використання американської зброї проти військових об’єктів РФ. Наразі Вашингтон дозволив обмежене застосування зброї для ударів по прикордонних регіонах Росії, але забороняє атаки вглиб території агресора.
Військова асиметрія
Коли я спілкувався з українськими військовими на передовій, вони постійно наголошували: “Нам не потрібно атакувати російські житлові квартали чи лікарні. Нам потрібно знищувати їхні склади, аеродроми, командні пункти – те, що реально впливає на їхню здатність вбивати українців“.
Військові аналітики підкреслюють, що неможливість атакувати військові об’єкти на території Росії дає агресору стратегічну перевагу. Російські літаки, ракетні установки та артилерія можуть безкарно обстрілювати Україну з безпечної відстані, знаходячись поза досяжністю українських систем.
Експерт з оборони Майкл Кофман зазначає: “Обмеження на удари по російській території створюють асиметричну війну, де одна сторона може вільно використовувати свою територію як безпечний притулок для проведення атак”.
Масштаб російських атак
Від початку повномасштабного вторгнення російські ракетні удари забрали життя понад 10 тисяч цивільних українців. Жодне місто в Україні не залишилося безпечним від ракетного терору – від Львова до Харкова, від Києва до Одеси.
Будучи журналістом, який працював у багатьох конфліктних зонах, я ніколи не бачив такої систематичної кампанії проти цивільного населення, як ту, що проводить Росія в Україні. В історії сучасних війн важко знайти аналоги за масштабом і цинізмом.
Підсумки та перспективи
Наприкінці травня 2024 року Україна відзначила 1000 днів повномасштабної війни. За цей час країна пережила понад 500 масованих ракетних атак. Останні удари по Києву стали частиною однієї з найбільших повітряних атак з використанням балістичних ракет, крилатих ракет та ударних дронів.
Позиція міжнародних партнерів України має критичне значення для результату цієї війни. Від того, наскільки чітко світ розрізнятиме агресора і жертву, терор проти цивільних і легітимний військовий захист, залежить не лише доля України, але й майбутній світовий порядок.
