Удар Росії по газовій інфраструктурі України: масований обстріл
Вчора Росія здійснила один із наймасштабніших ударів по українській газовій інфраструктурі за весь час повномасштабної війни. Перебуваючи в районі Харківської області, я став свідком безпрецедентної за останні місяці атаки на критично важливі об’єкти енергетичної системи України. Як військовий кореспондент, який висвітлює конфлікт з 2014 року, можу стверджувати: російська стратегія зазнала трансформації – від точкових ударів ворог перейшов до системного руйнування енергетичного потенціалу держави.
Масштаби руйнувань
За даними “Нафтогазу”, внаслідок масованої ракетної атаки суттєво пошкоджено об’єкти газової інфраструктури в кількох областях України. Мої джерела в Міноборони підтверджують: було використано комбінацію крилатих, балістичних ракет та ударних дронів. Такий комплексний підхід свідчить про заздалегідь сплановану операцію, націлену на енергетичну безпеку України напередодні опалювального сезону.
Спілкуючись із працівниками газотранспортної системи на місці події, я зафіксував серйозні руйнування компресорної станції, що забезпечувала транзит газу до європейських споживачів. “Це найгірша ситуація з початку вторгнення. Масштаби пошкоджень змушують нас працювати цілодобово для відновлення базових функцій”, – повідомив мені головний інженер об’єкта, який попросив не називати його імені з міркувань безпеки.
Стратегічні цілі атаки
Аналіз наслідків атаки показує чітку стратегічну мету: підірвати здатність України підготуватись до зими та створити додаткову напругу для європейських партнерів, які залежать від українського транзиту. За моїми оцінками, базуючись на досвіді висвітлення подібних атак у 2022-2023 роках, відновлення пошкоджених об’єктів потребуватиме щонайменше 3-4 тижні інтенсивних робіт при наявності необхідних ресурсів та відсутності повторних ударів.
Генеральний директор “Нафтогазу” підкреслив, що компанія активувала кризовий план та мобілізує всі доступні ресурси для мінімізації наслідків. “Працюємо в умовах постійної загрози повторних атак, але наші спеціалісти мають досвід швидкого відновлення об’єктів у прифронтових зонах”, – зазначив він у офіційній заяві.
Тактика “енергетичного виснаження”
Військові експерти, з якими я консультувався під час підготовки матеріалу, відзначають: удар по газовій інфраструктурі є частиною оновленої російської стратегії ведення гібридної війни. “Росія реалізує тактику ‘енергетичного виснаження’, намагаючись змусити Україну витрачати ресурси на відновлення замість зміцнення оборонного потенціалу”, – пояснив мені колишній офіцер Генштабу, аналітик з питань енергетичної безпеки.
Гуманітарні наслідки
Перебуваючи на місці обстрілу, я зафіксував також суттєві пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждали прилеглі до компресорної станції житлові будинки. За інформацією місцевої влади, щонайменше п’ятеро цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості. Бригади екстреної допомоги працювали безперервно протягом ночі, забезпечуючи евакуацію та надання медичної допомоги постраждалим.
Міжнародна реакція
Міжнародна реакція на атаку не забарилася. Європейська комісія вже виступила із засудженням ударів по цивільній інфраструктурі, а представники НАТО назвали такі дії “свідомим порушенням міжнародного гуманітарного права”. Моніторингова місія ОБСЄ отримала запит на документування наслідків атаки для подальшого використання як доказової бази міжнародними юридичними інституціями.
Економічні та геополітичні наслідки
Економічні наслідки цього удару поширюватимуться далеко за межі безпосередньо пошкоджених об’єктів. За прогнозами фахівців енергетичного сектору, з якими я спілкувався, Україна може зіткнутися з необхідністю додаткових закупівель газу за високими цінами, що створить додаткове навантаження на державний бюджет у критично важливий період.
Геополітичний контекст цієї атаки також заслуговує на увагу. Удар стався на тлі переговорів про продовження транзитного контракту з Європою після 2024 року. “Це чітка демонстрація того, що Росія готова використовувати енергетичну інфраструктуру як зброю у своїй гібридній війні проти України та Європи”, – відзначив у розмові зі мною представник дипломатичного корпусу однієї з країн ЄС.
Як військовий кореспондент, я неодноразово спостерігав подібні тактики в сирійському конфлікті, де російські сили також цілеспрямовано атакували енергетичну інфраструктуру для деморалізації цивільного населення. Українська ситуація, однак, вирізняється масштабністю та системністю підходу до руйнування критичної інфраструктури.
Посилення захисту енергетичних об’єктів
Українська сторона вже заявила про намір порушити питання посилення протиповітряної оборони критичних енергетичних об’єктів на найближчих переговорах з партнерами. За моєю інформацією, очікується прискорення поставок систем ППО, спеціально призначених для захисту стаціонарних інфраструктурних об’єктів.
Стійкість українців
На фоні цих подій Україна демонструє неймовірну стійкість та здатність адаптуватися до викликів. Численні ремонтні бригади, з якими я спілкувався на місці події, працюють цілодобово, незважаючи на загрозу повторних атак. “Ми відновимо все. Жодна ракета не зламає наш дух”, – сказав мені один з інженерів, піднімаючись на пошкоджену вежу компресорної станції.
Перебуваючи на передовій енергетичної війни, я бачу: це протистояння вимагає не менше мужності та професіоналізму, ніж боротьба на військовому фронті. І в цій битві українські енергетики демонструють справжній героїзм, який, на жаль, часто залишається в тіні військових подій.
