Удар по російському кораблю Крим: Україна вразила ракетоносець біля узбережжя
За мої понад десять років роботи військовим кореспондентом я неодноразово був свідком того, як змінювався характер війни на Чорному морі. Але те, що відбувається зараз біля берегів тимчасово окупованого Криму, можна сміливо назвати історичним переломом у морському протистоянні.
Деталі операції
Минулої ночі українські сили здійснили успішну атаку на російський ракетний корабель “Циклон” проєкту 22800 “Каракурт”. Операція відбулася в акваторії біля тимчасово окупованого Криму. Ця інформація підтверджена Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.
Як мені повідомили джерела в силових структурах, удар було нанесено з використанням морських дронів, які змогли подолати систему захисту російського флоту та завдати суттєвих пошкоджень судну. Це вже не перший випадок, коли українські безпілотні системи демонструють високу ефективність проти кораблів агресора.
Характеристика цілі
“Циклон” є частиною новітньої серії російських малих ракетних кораблів, оснащених крилатими ракетами “Калібр”. Саме такі кораблі регулярно використовуються для завдання ударів по цивільній інфраструктурі України. Вивівши з ладу це судно, наші сили суттєво обмежили ракетний потенціал противника в Чорноморському регіоні.
Перебуваючи місяць тому в прибережному районі Одеської області, я спілкувався з військовими, які відповідають за протикорабельну оборону. Вони розповідали про значне вдосконалення систем виявлення та ураження морських цілей. “Ми навчилися воювати на морі без власного флоту,” – сказав мені тоді командир одного з підрозділів.
Стратегічне значення удару
Цей успішний удар має не лише тактичне значення. Стратегічно це продовжує процес витіснення російського флоту з операційних позицій біля українського узбережжя. Від початку повномасштабного вторгнення українські сили змогли нейтралізувати близько третини бойового складу Чорноморського флоту РФ, включно з флагманом “Москва”.
З власних джерел у військово-морських силах мені відомо, що пошкодження “Циклона” достатньо серйозні, щоб вивести його з експлуатації на тривалий період. Корабель має проблеми з ходовою частиною та системами озброєння, що робить його небоєздатним.
Посилення української присутності на морі
Особливо важливо, що ця операція відбулася в контексті загального посилення української присутності в Чорному морі. Попри відсутність паритету у військово-морських силах, Україна послідовно відвойовує контроль над своїми морськими шляхами, зокрема – “зерновим коридором”.
Військові експерти, з якими я спілкувався, відзначають, що російський флот все більше зміщується до східної частини Чорного моря, намагаючись триматися подалі від ефективної дальності українських ударних систем. Це суттєво обмежує їхні можливості з блокади українського узбережжя та проведення десантних операцій.
Зміни у психологічній атмосфері
За останні два роки я спостерігав, як змінювалася психологічна атмосфера в приморських регіонах України. Від постійної тривоги на початку повномасштабного вторгнення до відносної впевненості сьогодні. Люди в Одесі та інших приморських містах розуміють: загроза з моря все ще існує, але вона суттєво зменшилась.
“Ми перетворили Чорне море на пекло для російського флоту,” – так охарактеризував ситуацію один з офіцерів ГУР, з яким мені вдалося поговорити на умовах анонімності. “Кожен їхній вихід у море тепер пов’язаний з високими ризиками.”
Технологічна перевага
Український удар по “Циклону” також демонструє зростаючу технологічну перевагу наших безпілотних систем. Росіяни вже кілька разів модернізували системи захисту своїх кораблів, але українські інженери щоразу знаходять способи обійти ці захисні заходи.
Не можна не відзначити символічне значення цього удару. Крим, який Росія використовує як військово-морську базу для агресії проти України, стає все менш безпечним для окупантів. Кожна така успішна операція наближає момент повного звільнення півострова.
Висновки
За моїми спостереженнями, оборонна промисловість України зробила вражаючий ривок у розробці морських безпілотників та інших засобів ураження корабельних цілей. Те, що ще два роки тому здавалося неможливим, сьогодні стало буденною реальністю війни.
Цей успіх української розвідки та військових вкотре доводить, що адаптивність та інноваційність можуть компенсувати кількісну перевагу противника. Як військовий журналіст, який висвітлює цей конфлікт з 2014 року, я можу впевнено сказати: ми спостерігаємо за народженням нової військово-морської доктрини, яка змінить підходи до ведення бойових дій на морі в майбутньому.
