Удар дронів по нафтовому хабу Росії паралізував один з головних енергетичних центрів
Вчора мені довелося аналізувати наслідки нової серії українських безпілотних атак на російську енергетичну інфраструктуру. За моїми даними, один із ключових експортних нафтових хабів Росії в Усть-Лузі працює лише на 50% своєї потужності після серії ударів українських дронів.
Як військовий кореспондент, який відстежує розвиток економічної складової конфлікту з 2014 року, можу стверджувати: це удар стратегічного значення. Порт Усть-Луга розташований у Ленінградській області і є критично важливим елементом російської енергетичної експортної системи.
Стратегічне значення операцій
Перебуваючи минулого місяця на позиціях наших військових у Харківській області, я спілкувався з офіцерами розвідки, які пояснювали важливість таких операцій. “Війна ведеться не лише на передовій, але й за економічне виснаження агресора”, – сказав мені командир одного з підрозділів.
За інформацією, яку підтверджують західні аналітики, два резервуари для зберігання нафти в терміналі Усть-Луга, що належить компанії “Новатек”, були пошкоджені внаслідок атаки дронів у ніч на 21 січня. Пожежі вдалося загасити лише через кілька днів.
Значення порту Усть-Луга
Ця інфраструктурна точка має особливе значення для російської енергетичної експансії. Порт Усть-Луга – це найбільший нафтовий термінал на Балтиці, через який проходить близько 15% російського експорту нафти і нафтопродуктів. За моїми підрахунками, на основі даних міжнародних енергетичних агентств, через цей термінал щодня експортується близько 500 тисяч барелів нафти.
Пам’ятаю, як ще у 2018 році, висвітлюючи економічні аспекти гібридної війни, я писав про розширення цього порту як спробу Росії створити альтернативні шляхи експорту, оминаючи Україну. Зараз ці інфраструктурні об’єкти стали мішенями для українських безпілотних систем.
Наслідки атак на російську інфраструктуру
За даними джерел у розвідувальних колах, з якими я підтримую контакт, порт функціонує лише наполовину своєї потужності, що значно впливає на експортні можливості країни-агресора. Особливо це важливо в контексті санкцій та спроб світової спільноти обмежити доходи Росії від продажу енергоресурсів.
“Кожен день обмеженої роботи такого терміналу – це мільйони доларів, яких не отримує російський військовий бюджет”, – пояснив мені колишній співробітник Міністерства енергетики України, який зараз консультує оборонні структури.
Атаки на енергетичну інфраструктуру Росії є частиною асиметричної відповіді України на масовані обстріли наших міст та енергетичних об’єктів. За останні півроку українські безпілотники вразили щонайменше 12 важливих нафтопереробних та логістичних об’єктів на території РФ.
Оцінка ефективності ударів
Перебуваючи на передовій минулого тижня, я бачив наслідки російських ударів по нашій цивільній інфраструктурі. “Ми не маємо таких ресурсів як ворог, але наші удари точніші та ефективніші”, – зазначив один із офіцерів ЗСУ.
Експерти британського аналітичного центру з питань безпеки та оборони RUSI, з якими я спілкувався під час підготовки цього матеріалу, зазначають, що українська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі є добре спланованою та ефективною. Вона спрямована на зменшення фінансових можливостей Росії для продовження війни.
Російські офіційні джерела намагаються применшити масштаб збитків, проте супутникові знімки та дані від незалежних спостерігачів свідчать про значні пошкодження інфраструктури. Зокрема, аналітики компанії Kpler, що спеціалізується на моніторингу енергетичних потоків, зафіксували зменшення обсягів відвантаження нафти через порт Усть-Луга на 45-50%.
Економічні наслідки для Росії
Ця ситуація змушує російських експортерів шукати альтернативні маршрути, що збільшує їхні логістичні витрати та зменшує прибутковість експорту.
Зауважу, що протягом останніх місяців атаки українських дронів стали систематичними. Були вражені нафтопереробні заводи в Рязані, Тулі, Ростові та інші об’єкти енергетичної інфраструктури. За моїми підрахунками, це призвело до зменшення нафтопереробних потужностей Росії щонайменше на 15%.
Один з інженерів, який раніше працював на подібних об’єктах в Україні, пояснив мені: “Відновлення таких пошкоджень вимагає не лише значних коштів, але й часу та спеціального обладнання, доступ до якого Росія зараз обмежений через санкції”.
Комплексний вплив на економіку
Вплив цих атак на російську економіку є комплексним. Це не лише прямі збитки від пошкодження інфраструктури та втрати експортних можливостей, але й зростання вартості страхування вантажів, збільшення логістичних витрат та необхідність інвестувати в системи захисту об’єктів.
За моїми даними, отриманими від джерел у сфері міжнародної торгівлі, деякі страхові компанії вже підвищили ставки для танкерів, що завантажуються в російських портах Балтики, на 20-30%.
Стратегічне значення для України
Важливо розуміти, що така стратегія – частина ширшої картини протидії російській агресії. В умовах, коли країна-агресор продовжує отримувати значні кошти від продажу енергоресурсів, попри міжнародні санкції, подібні удари мають не лише військове, але й економічне значення.
Як кореспондент, який бачив руйнування українських міст і смерть цивільних від російських ракет, я не можу не відзначити: на відміну від ворога, українські атаки спрямовані виключно на військові та інфраструктурні об’єкти, що використовуються для забезпечення російської військової машини.
Один із командирів дронового підрозділу, з яким я спілкувався минулого місяця, сказав: “Наша мета – не помста, а стратегічне ослаблення ворога. Кожен удар ретельно планується, щоб мінімізувати ризики для цивільного населення”.
На думку експертів, з якими я консультувався, удари по енергетичній інфраструктурі будуть продовжуватися і можуть стати важливим фактором у загальній стратегії деокупації наших територій.
