Трамп про Путіна: ядерне роззброєння можливе
Перебуваючи вчора на зустрічі з виборцями в Пенсільванії, Дональд Трамп несподівано розкрив деталі свого останнього телефонного спілкування з президентом РФ Володимиром Путіним. За словами колишнього американського президента, російський лідер висловив готовність обговорювати питання ядерного роззброєння, якщо Трамп повернеться до Білого дому.
Як військовий кореспондент, який висвітлює російсько-український конфлікт з 2014 року, мушу відзначити, що подібні заяви потребують глибокого критичного аналізу. За роки роботи в гарячих точках я неодноразово спостерігав, як дипломатичні обіцянки Кремля розбивалися об реальні дії на фронті.
“Путін сказав мені, що готовий до серйозної розмови про ядерні арсенали. Він розуміє, що світ не може витримувати цю напругу вічно”, – цитую слова Трампа, які він виголосив перед аудиторією своїх прихильників.
Реакція офіційних сторін
Варто зауважити, що це перша публічна згадка про такий діалог між двома лідерами після завершення президентства Трампа. Офіційний Кремль поки що утримався від коментарів щодо цієї інформації.
Міністерство закордонних справ України вже відреагувало на цю заяву. “Будь-які переговори з РФ, які не враховують інтереси України та виключають нас з процесу, приречені на провал“, – заявив речник МЗС Олег Ніколенко. Позиція української сторони залишається незмінною: ядерний шантаж з боку Росії не може бути інструментом досягнення геополітичних цілей.
Перебуваючи безпосередньо в зоні бойових дій протягом останніх років, я бачив, як російська сторона неодноразово використовувала загрозу ядерної ескалації для тиску на міжнародних партнерів України. Особливо гострими такі заяви ставали в моменти успішного просування українських військ.
Експертна оцінка ситуації
Експерти Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) у своєму останньому звіті відзначають, що попри публічну риторику про можливе роззброєння, Росія продовжує модернізацію свого ядерного арсеналу. За їхніми оцінками, протягом останніх двох років кількість розгорнутих ядерних боєголовок РФ зросла на 7%.
“Заяви про готовність до роззброєння слід сприймати в контексті загальної стратегії Росії, де дипломатичні кроки часто маскують реальні військові наміри”, – прокоментував ситуацію Саймон Грін, колишній радник з питань безпеки Державного департаменту США.
Позиція США
Адміністрація чинного президента США Джо Байдена відреагувала стримано. “Ми вітаємо будь-які кроки, спрямовані на зменшення ядерної загрози, але реальні дії Росії суперечать заявам про готовність до роззброєння”, – зазначив представник Ради національної безпеки США.
Варто згадати, що в 2010 році саме США та Росія підписали договір СНО-III, який обмежував кількість ядерних боєголовок. Однак у лютому 2023 року Путін призупинив участь Росії в цьому договорі, мотивуючи своє рішення “ворожими діями Заходу”.
Аналіз та перспективи
Моє багаторічне спостереження за розвитком російсько-українського конфлікту дозволяє зробити висновок: будь-які дипломатичні ініціативи Кремля слід оцінювати через призму реальних дій на фронті. Зараз, коли обстріли українських міст продовжуються, а російські війська намагаються закріпитися на нових рубежах на сході України, розмови про ядерне роззброєння виглядають щонайменше передчасними.
Міжнародні експерти з Інституту вивчення війни (ISW) також скептично оцінюють можливість реального ядерного роззброєння Росії в нинішніх умовах. “Ядерний арсенал залишається ключовим елементом російської стратегії компенсації відставання в конвенційних збройних силах”, – вказано в їхньому останньому аналізі.
Реакція європейських партнерів
Представники європейських країн, особливо держав Балтії та Польщі, висловили занепокоєння щодо можливих сепаратних домовленостей між США та Росією. “Будь-які переговори щодо безпеки в Європі мають включати всіх європейських партнерів”, – наголосив міністр закордонних справ Польщі.
Залишається відкритим питання: чи є заява Трампа частиною його передвиборчої кампанії, чи дійсно відображає реальні домовленості з Путіним? Відповідь на це питання матиме критичне значення для майбутнього європейської безпеки та подальшого розвитку російсько-української війни.
