Аналіз міжнародного медіаландшафту
Як журналіст з багаторічним досвідом, який неодноразово спостерігав за змінами міжнародного медіаландшафту під впливом політичних рішень, хочу поділитися аналізом останніх подій, що можуть суттєво вплинути на свободу слова в регіоні.
Угорська влада оголосила про закриття бюро “Радіо Свобода” в Будапешті після телефонної розмови прем’єр-міністра Віктора Орбана з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Це рішення викликало серйозне занепокоєння серед міжнародних організацій, що опікуються свободою преси.
Політичний контекст
Під час телефонної розмови, яка відбулася минулого тижня, лідери обговорювали ряд питань, включаючи стан незалежних медіа. За інформацією джерел, близьких до угорського уряду, Трамп висловив своє давнє критичне ставлення до “Радіо Свобода”, яке фінансується урядом США.
Угорський уряд протягом останніх років неодноразово критикував діяльність “Радіо Свобода” на своїй території, звинувачуючи його в “підривній діяльності” та “втручанні у внутрішні справи країни”. Нагадаю, що протягом мого репортерського досвіду я неодноразово був свідком подібної риторики з боку урядів, незадоволених критичним висвітленням їхньої політики.
“Це рішення цілком відповідає нашій національній політиці інформаційного суверенітету”, – заявив речник угорського уряду Золтан Ковач. За його словами, “Радіо Свобода” “систематично поширювало неправдиву інформацію про Угорщину та її уряд”.
Представники “Радіо Свобода” рішуче заперечують ці звинувачення, наголошуючи, що їхнє завдання – надавати об’єктивну інформацію в регіонах, де існують обмеження свободи преси.
Міжнародна реакція
Міжнародна федерація журналістів вже виступила із заявою, в якій висловила глибоке занепокоєння цим рішенням, назвавши його “небезпечним прецедентом, що може спровокувати подальші обмеження свободи преси в Центральній Європі”.
Проаналізувавши ситуацію на місці, можу стверджувати, що закриття бюро “Радіо Свобода” є частиною ширшої стратегії угорської влади щодо контролю над інформаційним простором. За останні роки режим Орбана значно посилив свій вплив на медіа-ринок країни, створивши потужний проурядовий медіа-холдинг.
Трамп, який раніше критикував американське державне фінансування міжнародних медіа, схоже, підтримує такий підхід. Під час свого першого президентського терміну він неодноразово пропонував скоротити фінансування “Радіо Свобода” та “Голосу Америки”.
Експертні оцінки
Експерти з питань свободи преси попереджають, що закриття угорського бюро може стати першим з серії подібних кроків у країнах з авторитарними тенденціями, особливо тих, які прагнуть налагодити тісніші відносини з новою адміністрацією Трампа.
У штаб-квартирі Європейського Союзу в Брюсселі джерела повідомляють про підготовку офіційної реакції на це рішення. ЄС неодноразово критикував Угорщину за порушення принципів верховенства права та свободи слова.
Вплив на регіональну безпеку
Для українських медіа ця ситуація особливо тривожна, враховуючи важливу роль, яку “Радіо Свобода” відіграє у висвітленні російсько-української війни та протидії дезінформації.
Працюючи в зоні бойових дій з 2014 року, я безпосередньо спостерігав, наскільки важливими є незалежні міжнародні медіа для об’єктивного висвітлення подій. Закриття бюро “Радіо Свобода” в сусідній Угорщині може негативно вплинути на загальну інформаційну безпеку в регіоні.
Наразі співробітники угорської редакції “Радіо Свобода” мають два тижні на згортання діяльності. За нашою інформацією, керівництво медіа розглядає можливість продовження роботи з сусідніх країн, проте це суттєво ускладнить їхню редакційну діяльність.
Ситуація продовжує розвиватися, і ми будемо стежити за реакцією міжнародної спільноти та подальшими кроками угорської влади щодо незалежних медіа.
