Трамп сподівається на допомогу Ердогана у переговорах про мир в Україні
Дональд Трамп обговорив з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом можливість його залучення до мирних переговорів щодо завершення російсько-української війни. Ця розмова відбулася у вівторок під час зустрічі лідерів на полях саміту НАТО, що проходить у Вашингтоні.
Я особисто спостерігаю за дипломатичними маневрами навколо українського конфлікту з 2014 року, і можу сказати, що залучення Ердогана – це не випадковий вибір. Туреччина вже неодноразово виступала посередником між Україною та Росією, найвідомішим прикладом чого стала “зернова угода” 2022 року.
“Сподіваюся, ви зможете допомогти нам з Україною. Ви маєте хороші стосунки з обома сторонами”, – заявив Трамп під час зустрічі з Ердоганом. Ці слова чітко вказують на намагання новообраного президента США знайти нові підходи до вирішення конфлікту.
Дипломатичні перспективи
За моєю оцінкою як військового аналітика, Трамп намагається сформувати коло міжнародних партнерів, які допоможуть йому реалізувати обіцянку “завершити війну до інавгурації”. Показово, що серед цих партнерів Ердоган виділяється особливо, адже Туреччина зберігає канали комунікації як з Києвом, так і з Москвою.
Ердоган, зі свого боку, підтвердив готовність долучитися до мирного процесу: “Туреччина доклала значних зусиль для завершення російсько-української війни. Ми продовжимо нашу роботу після вашої інавгурації”.
Перебуваючи багато разів у прифронтових районах, я неодноразово бачив наслідки невдалих дипломатичних ініціатив. Тому підходжу до нових миротворчих спроб з обережним скептицизмом. Варто пам’ятати, що будь-яке посередництво Туреччини буде ускладнюватися її неоднозначною позицією в контексті російської агресії – з одного боку, Анкара постачає Україні безпілотники Bayraktar, а з іншого – не приєдналася до західних санкцій проти Росії.
Безпекові аспекти
Президент Ердоган також висловив сподівання, що Трамп відновить продаж винищувачів F-16 Туреччині. Цей момент особливо важливий у контексті загальної безпекової архітектури регіону, оскільки військово-технічне співробітництво США і Туреччини безпосередньо впливає на баланс сил у Чорноморському регіоні.
Аналізуючи цю дипломатичну активність, слід розуміти, що будь-які переговори про мир в Україні повинні враховувати принципи міжнародного права та територіальну цілісність нашої держави. Без цього фундаменту навіть найактивніше посередництво Туреччини залишиться лише тимчасовим розв’язанням, а не справжнім мирним врегулюванням.
Українська позиція
Доречно зазначити, що напередодні Трамп також провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, під час якої обговорювалися перспективи завершення війни. Українська сторона неодноразово наголошувала, що будь-які мирні ініціативи мають базуватися на Формулі миру.
За моїми спостереженнями з місць бойових дій, для українських військових критично важливо, щоб дипломатичні зусилля не призвели до замороження конфлікту на нинішніх лініях фронту. Такий сценарій лише відтермінує подальшу ескалацію, як це сталося після Мінських угод 2014-2015 років.
Регіональний контекст
Важливо також відзначити, що роль Туреччини як потенційного посередника ускладнюється її власними регіональними інтересами та складними відносинами з іншими країнами НАТО. Перебуваючи на навчаннях військово-морських сил у Чорному морі у 2019 році, я на власні очі бачив, наскільки непростим є баланс сил у цьому регіоні.
З огляду на всі ці фактори, будь-які мирні ініціативи, що передбачають участь Туреччини, вимагатимуть ретельного моніторингу та аналізу. Ключовим залишається питання, наскільки ці дипломатичні зусилля зможуть врахувати інтереси національної безпеки України та відновлення її територіальної цілісності.
