У невеликому приміщенні громадського центру в Краматорську отець Михайло готується до щотижневої зустрічі з місцевими мешканцями. Сьогодні темою бесіди стане українська мова та її роль у формуванні національної ідентичності. Для багатьох присутніх ця розмова — частина тривалого шляху повернення до власного коріння після десятиліть русифікації.
“Коли я вперше почав проводити такі зустрічі у 2014 році, приходило лише кілька людей. Більшість боялася відкрито говорити про українську ідентичність. Сьогодні ж у нас не вистачає місць”, — розповідає 45-річний священник, ім’я якого змінене з міркувань безпеки.
За десять років свого служіння в Краматорську отець Михайло перетворився з релігійного діяча на справжнього культурного амбасадора, який допомагає місцевим жителям відновлювати зв’язок із власною історією та традиціями.
Донбас: боротьба за душі й ідентичність
Донбас завжди був складним регіоном з точки зору національної ідентичності. Десятиліття радянської індустріалізації, масове переселення людей з різних куточків СРСР та цілеспрямована політика русифікації створили тут особливе середовище, де українська культура була витіснена на маргінес.
“У Краматорську, як і в багатьох інших містах Донбасу, покоління людей виросло без розуміння власної національної приналежності. Їм нав’язувалася ідея про якусь окрему ‘донбаську ідентичність’, яка насправді була інструментом відчуження від України”, — пояснює отець Михайло.
Російська агресія, що почалася у 2014 році, лише загострила це питання. Тимчасова окупація частини регіону та постійна пропаганда з боку Росії поглибили розрив у культурній ідентифікації місцевого населення.
Від богослужінь до культурного відродження
Діяльність отця Михайла виходить далеко за межі традиційного церковного служіння. Окрім проведення богослужінь українською мовою, він організовує історичні лекції, майстер-класи з народних ремесел та фестивалі української культури.
“Для багатьох людей у Краматорську церква стала не лише місцем духовного єднання, але й простором для відкриття власної культурної спадщини”, — розповідає Марія, місцева вчителька, яка регулярно відвідує заходи отця Михайла.
Особливу увагу священник приділяє роботі з молоддю. За його ініціативи при церкві створено молодіжний клуб, де підлітки вивчають українську історію, літературу та традиції.
“Ми проводимо екскурсії історичними місцями Донеччини, показуємо молоді, що цей край має давню українську історію, яку від них приховували”, — розповідає отець Михайло.
Виклики та перешкоди
Робота з відродження української ідентичності на Донбасі стикається з численними викликами. Один із найбільших — постійна загроза безпеці. Отець Михайло неодноразово отримував погрози від проросійських активістів.
“Мене намагалися залякати, писали образливі повідомлення, одного разу навіть пошкодили автомобіль. Але я розумію, що це означає лише одне — наша робота дієва і комусь дуже заважає”, — говорить священник.
Іншою проблемою є глибоко вкорінені стереотипи та упередження щодо української культури, які десятиліттями насаджувалися місцевому населенню.
“Багато людей досі вважають, що українська культура — це лише шаровари та гопак. Довести, що це багатогранна сучасна культура з глибоким історичним корінням, буває непросто”, — зазначає отець Михайло.
Успіхи та зміни
Незважаючи на всі труднощі, зусилля отця Михайла та його однодумців приносять відчутні результати. За останні роки помітно зросла кількість людей, які ідентифікують себе як українці, цікавляться національною історією та культурою.
“Я бачу, як змінюється свідомість людей. Особливо це помітно серед молоді. Вони більше не соромляться говорити українською, цікавляться власним корінням, пишаються своєю приналежністю до України”, — розповідає священник.
Особливо важливими виявилися культурні ініціативи після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Для багатьох мешканців Краматорська національна ідентичність стала важливою частиною психологічної стійкості в умовах війни.
“Коли люди усвідомлюють, за що вони борються, коли відчувають зв’язок із власною культурою та історією, це надає їм сил протистояти агресору”, — переконаний отець Михайло.
Майбутнє Донбасу: шлях до єдності
Отець Михайло впевнений, що відродження української ідентичності на Донбасі — це тривалий процес, який потребує систематичної роботи та терпіння.
“Ми не можемо очікувати миттєвих змін. Трансформація ідентичності — це процес, який триває поколіннями. Наше завдання — закласти міцний фундамент для майбутніх змін”, — зазначає він.
Водночас священник підкреслює важливість інклюзивного підходу до формування національної ідентичності, який враховує культурне розмаїття регіону.
“Українська ідентичність достатньо багатогранна, щоб включити в себе різні культурні традиції. Ми не нав’язуємо якусь одну модель ‘українськості’, а допомагаємо людям знайти власний шлях до України”, — пояснює отець Михайло.
У планах священника — розширення культурно-просвітницької діяльності на інші населені пункти Донеччини, створення мережі культурних центрів та розробка освітніх програм для різних вікових груп.
“Я вірю, що Донбас стане невід’ємною частиною українського культурного простору. Це лише питання часу та наших спільних зусиль”, — підсумовує отець Михайло, готуючись до чергової зустрічі з громадою.
Історія цього священника з Краматорська — яскравий приклад того, як духовні лідери можуть відігравати ключову роль у відродженні національної ідентичності на постколоніальних територіях. Це історія про те, як віра, культура та ідентичність переплітаються, творячи новий образ Донбасу — українського, європейського, сучасного.
