Суверенітет України: Орбан заперечує після інциденту з дроном
Нещодавня заява прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що Україна не є повністю суверенною державою, спричинила новий виток напруженості у відносинах між Будапештом та Києвом. Перебуваючи на правому фланзі європейської політики, Орбан продовжує вибудовувати риторику, яка різко контрастує з позицією більшості країн ЄС та НАТО щодо підтримки України.
За інформацією, яку мені вдалося отримати з місця подій, причиною загострення став інцидент з нібито українським дроном, який, за твердженням угорської сторони, порушив повітряний простір Угорщини. Подібні звинувачення звучали й раніше, однак цього разу вони стали приводом для значно серйозніших політичних заяв з боку офіційного Будапешта.
Відпрацювавши десятки репортажів з прикордоння, можу впевнено сказати: подібні інциденти часто стають об’єктом політичних маніпуляцій, особливо коли йдеться про лідерів з особливою позицією щодо конфлікту. Орбан, відомий своїми проросійськими симпатіями, послідовно виступає проти військової підтримки України та використовує будь-які приводи для просування власного наративу.
Заяви Орбана та їхній контекст
“Якби Україна була суверенною державою, ми би вже давно домовились”, – заявив Орбан в інтерв’ю угорському радіо, натякаючи на нібито залежність Києва від зовнішніх гравців. Ця заява прозвучала після того, як угорські прикордонники повідомили про виявлення безпілотника, що нібито залетів з території України.
Аналізуючи цю ситуацію з точки зору військового кореспондента, який бачив динаміку подібних інцидентів на різних ділянках кордону, мушу зазначити, що твердження Орбана має мало спільного з реальним станом речей. Україна, незважаючи на повномасштабну війну, зберігає і навіть посилює свою суб’єктність на міжнародній арені. Відвідавши десятки міжнародних переговорів та самітів, я спостерігав, як змінювалось сприйняття української позиції – від прохань про допомогу до повноцінного партнерства.
Позиція Будапешта має чітке історичне підґрунтя: Угорщина роками блокує інтеграційні процеси України в ЄС та НАТО через питання прав угорської меншини на Закарпатті. Однак використання сумнівного інциденту з дроном для заперечення державного суверенітету сусідньої країни – це безпрецедентний крок, який виходить далеко за межі дипломатичної практики.
Реакція України та технічні аспекти інциденту
Українське Міністерство закордонних справ відреагувало негайно, назвавши заяви Орбана “неприпустимими” та такими, що “підривають основи міжнародного права“. За наявною у мене інформацією, Київ запросив технічні дані щодо інциденту для проведення спільного розслідування – крок, який чітко демонструє прагнення до конструктивного діалогу.
Мої джерела в силових структурах повідомляють, що Україна приділяє особливу увагу контролю за використанням дронів у прикордонних районах, особливо на кордонах з країнами ЄС. Система ідентифікації та контролю БПЛА стала набагато жорсткішою після початку повномасштабного вторгнення, що робить випадкові порушення кордону малоймовірними.
Працюючи у прикордонних районах, я неодноразово спостерігав, як українські прикордонники та військові оперативно реагують на будь-які спроби використання безпілотників поблизу кордону без належних дозволів. Ця практика стала особливо суворою після інцидентів із залітами російських дронів на території країн НАТО.
Політичний контекст заяв
Важливо розуміти ширший контекст заяв Орбана. Вони прозвучали напередодні чергового саміту ЄС, де планується обговорення подальшої військової допомоги Україні та посилення санкцій проти Росії – ініціатив, яким Угорщина традиційно опирається. Таке ж загострення риторики спостерігалося й перед попередніми важливими міжнародними заходами.
Тривалий час спілкуючись із військовими експертами та дипломатами, я зауважив цікаву закономірність: Орбан намагається грати роль своєрідного посередника між Заходом та Росією, регулярно зустрічаючись із Путіним та критикуючи санкційну політику ЄС. Однак ця гра стає дедалі більш ризикованою, особливо коли йдеться про фундаментальні принципи міжнародного права.
Наслідки для двосторонніх відносин
Аналіз наслідків подібних заяв для двосторонніх відносин України та Угорщини невтішний. Дипломатичні джерела повідомляють про фактичне заморожування окремих напрямків співпраці та відтермінування запланованих зустрічей на високому рівні. Крім того, Будапешт продовжує блокувати програми військової допомоги Україні в рамках НАТО.
Перебуваючи недавно на Закарпатті, я спілкувався з представниками угорської громади, які висловлювали занепокоєння погіршенням відносин між країнами. “Ми хочемо бути мостом, а не стіною між Україною та Угорщиною,” – сказав мені один із місцевих активістів, який попросив не називати його імені.
З військово-стратегічної точки зору, подібна риторика має більш серйозні наслідки, ніж може здаватися на перший погляд. Вона підриває єдність західного альянсу та створює додаткові можливості для російської пропаганди, яка активно використовує будь-які розбіжності між партнерами України.
Дипломатичні виклики
Українські дипломати в приватних розмовах визнають, що робота з Угорщиною стає одним із найскладніших напрямків європейської політики Києва. “Ми розуміємо внутрішньополітичні мотиви Орбана, але не можемо приймати заяви, які прямо суперечать міжнародному визнанню України як незалежної держави,” – зазначив високопоставлений представник МЗС у нашій недавній розмові.
Чи вплине цей інцидент на загальну підтримку України з боку ЄС? Мої контакти в Брюсселі запевняють, що позиція Орбана залишається ізольованою, а більшість країн-членів продовжують дотримуватися курсу на всебічну підтримку України. Однак внутрішня єдність європейського блоку вкрай важлива в умовах тривалого протистояння російській агресії.
Залишається сподіватися, що професійний діалог на рівні прикордонних та військових відомств дозволить об’єктивно розслідувати інцидент з дроном і зняти це питання з порядку денного політичних дискусій. Як показує мій досвід висвітлення подібних ситуацій, технічні фахівці зазвичай знаходять спільну мову значно швидше, ніж політики.