За роки роботи на фронті я бачив багато складних ситуацій. Одні бійці тримаються до останнього, інші ламаються під тягарем війни. Але є речі, які в армії не прощають ніколи. Самовільне залишення частини – одна з них. Особливо в умовах, коли кожен боєць на вагу золота.
Вирок суду
Болградський районний суд Одеської області виніс вирок місцевому військовослужбовцю за дезертирство. Чоловік залишив свою частину без дозволу командування і не повертався понад місяць. Це не перший такий випадок, який мені доводиться висвітлювати. За час повномасштабного вторгнення кількість справ про самовільне залишення значно зросла.
Суд встановив, що військовий покинув місце служби без поважних причин. Він не мав жодних документів, які б дозволяли йому бути поза частиною. Відсутність тривала більше тридцяти діб. За військовим законодавством це вже класифікується як дезертирство, а не просто самовільне залишення на короткий термін.
Покарання під час воєнного стану
Розмовляючи з військовими юристами, я дізнався важливі деталі. Під час воєнного стану покарання за такі злочини значно жорсткіші. Це зрозуміло – армія не може функціонувати, якщо бійці самовільно залишають позиції. На фронті доводилося чути від командирів, як відсутність навіть одного бійця може поставити під загрозу весь підрозділ.
Суд призначив засудженому покарання у вигляді позбавлення волі. Строк визначався з урахуванням конкретних обставин справи. Судді враховували час відсутності, причини залишення частини та поведінку військового після затримання. Також оцінювали, чи визнав він свою провину та чи розуміє тяжкість скоєного.
Військова дисципліна та її значення
З точки зору військової дисципліни такі вироки необхідні. Я пам’ятаю розмову з одним полковником ще у 2015 році під Авдіївкою. Він говорив, що армія тримається на трьох речах: дисципліні, довірі та відповідальності. Коли хтось самовільно залишає позицію, це підриває всі три основи.
Водночас варто розуміти причини таких вчинків. За роки роботи я спілкувався з десятками військових, які опинилися в подібних ситуаціях. Частина з них не витримувала психологічного тиску бойових дій. Інші мали серйозні сімейні проблеми. Дехто просто не розумів масштабу своєї відповідальності.
Статистика порушень
Військова прокуратура Одеської області активно працює над такими справами. Статистика показує, що кількість порушень військової дисципліни зросла з початком повномасштабної війни. Це природно – армія швидко розширювалася, багато призваних не мали належної підготовки. Адаптація до військового життя дається не всім легко.
Відмінність між правопорушеннями
Важливий момент – відмінність між самовільним залишенням та дезертирством. Якщо боєць відсутній менше доби, це адміністративне правопорушення. Від доби до місяця – кримінальна справа за самовільне залишення. Понад місяць – вже дезертирство з більш суворим покаранням. У випадку з Болграда термін перевищив критичну позначку.
На фронті ставлення до дезертирів однозначне. Бійці, які тримають оборону по кілька місяців, не розуміють тих, хто тікає. Один командир батальйону розповідав мені, що найважче пояснити підлеглим, чому їм доводиться компенсувати відсутність тих, хто пішов самовільно. Це створює додаткове навантаження на тих, хто залишився.
Судова практика
Судова практика в таких справах формується безпосередньо зараз. Суди враховують воєнний стан і необхідність підтримання дисципліни. Водночас намагаються розглядати кожен випадок індивідуально. Є пом’якшуючі обставини – вперше скоєний злочин, сімейні обставини, добровільне повернення до частини.
Рекомендації для військовослужбовців
Військові юристи радять бійцям, які мають проблеми, звертатися до командування. Існують легальні способи отримати відпустку або відстрочку. Багато питань можна вирішити через офіційні канали. Самовільне залишення завжди призводить до кримінальної справи, яка залишається в біографії назавжди.
Справа військового з Болградщини стала черговим прикладом того, як працює військова юстиція в умовах війни. Вирок має стати попередженням для інших. Армія не може дозволити собі втрачати людей через недисциплінованість. Кожен боєць потрібен на своєму місці, особливо коли йдеться про захист країни.
Профілактика та підтримка
Розмовляючи з військовими психологами, дізнаюся про програми підтримки бійців. Вони працюють над тим, щоб запобігти таким випадкам. Профілактика завжди краща за покарання. Але коли злочин вже скоєно, закон має діяти невідворотно. Це єдиний спосіб підтримувати дисципліну в збройних силах.
