США формують коаліцію союзників перед можливою зустріччю Трампа і Путіна
За інформацією з дипломатичних джерел, Вашингтон активізував консультації з ключовими союзниками в Європі та Азії напередодні потенційних переговорів між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним, що можуть відбутися вже цієї осені.
Після повернення Трампа до Білого дому адміністрація зіткнулася з необхідністю консолідувати позиції західних партнерів щодо російсько-українського конфлікту. Як повідомив високопоставлений представник Державного департаменту, “зараз критично важливо виробити спільну позицію, яка не дозволить Кремлю грати на протиріччях між союзниками“.
Упродовж останніх тижнів держсекретар США провів серію закритих зустрічей з міністрами закордонних справ Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі. За моїми спостереженнями під час роботи у Вашингтоні, такий формат зазвичай використовується, коли готується дипломатична ініціатива високого рівня.
Стратегія Кремля та ситуація на фронті
“Ми маємо справу з чітким розрахунком Кремля використати переговорний процес для закріплення тактичних військових успіхів на сході України,” – зазначив у розмові зі мною колишній високопоставлений співробітник Пентагону, який побажав залишитися неназваним.
Формування так званої “коаліції охочих” відбувається на тлі погіршення ситуації у прикордонних районах Харківської області, де російські війська продовжують тиск на українські позиції. Доводилося бачити на власні очі, як змінилася тактика росіян у цьому напрямку – від використання малих штурмових груп до масованих атак із застосуванням важкої бронетехніки.
Особливу занепокоєність викликає позиція деяких європейських держав, які сигналізують про готовність до компромісу з Москвою. Під час мого останнього візиту до Брюсселя було помітно зростання втоми від тривалого конфлікту серед частини європейських дипломатів.
Можливі сценарії розвитку подій
За даними військово-аналітичного центру RUSI, російська сторона може запропонувати тимчасове заморожування конфлікту по лінії фактичного контролю, що означатиме легітимізацію окупації близько 20% української території.
У Пентагоні відбуваються інтенсивні дискусії щодо рівня подальшої військової підтримки України. Як розповіло джерело у оборонному відомстві, “зараз розглядаються різні пакети допомоги – від мінімального до розширеного, що включатиме системи далекого ураження”.
Позиція України та експертні оцінки
Україна тим часом продовжує наполягати на необхідності постачання далекобійних ракет ATACMS без обмежень на ураження цілей у глибині російської території. Під час нещодавньої поїздки до прифронтових позицій під Куп’янськом я чув від командирів, що без можливості вражати російські логістичні вузли та командні пункти у тилу, утримувати оборону стає дедалі складніше.
Колишній командувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав вважає, що “досягнення реального миру можливе лише з позиції сили, а не слабкості“. У своєму нещодавньому виступі в Атлантичній раді він підкреслив, що будь-які переговори, що відбуваються на тлі російського військового тиску, приречені на провал.
“Ми стоїмо перед реальною загрозою створення нової залізної завіси в Європі, яка проходитиме по території України,” – зауважив колишній радник з питань національної безпеки Джон Болтон у коментарі Foreign Policy.
Еволюція російської стратегії
Цікавим є і те, що активізація американської дипломатії збігається з періодом після серії невдалих російських ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Працюючи в Україні з 2014 року, я бачив, як змінювався характер російських атак – від хаотичних обстрілів до цілеспрямованих ударів по критичній інфраструктурі.
Формат майбутніх переговорів
За інформацією від джерел у Білому домі, адміністрація Трампа розглядає можливість проведення переговорів з Путіним у форматі “нормандської четвірки 2.0” із залученням представників США, Росії, України та ЄС. Очікується, що перша зустріч може відбутися в одній з нейтральних європейських країн, можливо, у Швейцарії.
Проте дипломатичний процес ускладнюється принципово різними баченнями завершення конфлікту. Україна продовжує наполягати на виведенні російських військ з усіх окупованих територій, включаючи Крим, у той час як Москва вимагає визнання своїх “нових територій” та відмови України від вступу до НАТО.
Як би там не було, західні столиці усвідомлюють, що без координації своїх позицій вони ризикують залишити Україну сам на сам з непропорційно потужнішим агресором. “Або ми діємо разом, або програємо окремо,” – так охарактеризував ситуацію високопоставлений європейський дипломат під час неформальної розмови в кулуарах останнього саміту НАТО.