Спільне патрулювання підводних човнів Росія Китай вперше провели разом
Вперше в історії військово-морських сил двох держав Росія та Китай провели спільне патрулювання із залученням підводних човнів. Ця безпрецедентна подія стала черговим кроком у поглибленні військово-морської співпраці між Москвою та Пекіном, що викликає серйозне занепокоєння серед західних військових аналітиків.
Інформація про патрулювання надійшла від Міністерства оборони Росії, яке повідомило, що спільна операція відбулася в акваторії Тихого океану. За офіційними даними, у навчаннях брали участь атомні підводні човни класу “Акула” з російського боку та човни типу “Jin” (тип 094) від Китаю.
Перебуваючи останні роки в районах активного військово-морського протистояння, я спостерігав, як поступово змінювався характер співпраці між цими країнами. Але підводне патрулювання – це якісно новий рівень. Під час моїх репортажів із Південно-Китайського моря у 2022 році експерти вже тоді припускали можливість такої співпраці, але мало хто очікував її реалізації так швидко.
Реакція міжнародної спільноти
Військово-морське командування США висловило стурбованість цим фактом. Адмірал Джон Аквіліно, командувач Індо-Тихоокеанського командування США, під час брифінгу зазначив: “Це демонструє нову фазу стратегічної співпраці між двома потенційними противниками, що створює додаткові виклики для регіональної безпеки”.
Спільне патрулювання підводних човнів – це не просто символічний жест. Для мене, як журналіста, який висвітлював численні військово-морські навчання НАТО в Чорному морі, очевидно, що йдеться про обмін критично важливими тактичними навичками та технологіями. Підводні човни залишаються найбільш секретним і стратегічно важливим компонентом військово-морських сил будь-якої країни.
Стратегічне значення
Аналізуючи ситуацію з погляду військової стратегії, можна відзначити кілька ключових моментів. По-перше, Росія демонструє здатність проводити спільні операції навіть в умовах міжнародної ізоляції через агресію проти України. По-друге, Китай отримує доступ до російського досвіду експлуатації атомних підводних човнів, що особливо цінно для модернізації власного підводного флоту.
Професор Олександр Гольц, військовий експерт, в коментарі виданню Foreign Policy відзначив: “Це патрулювання – сигнал Заходу про те, що Росія та Китай готові координувати дії у критично важливих морських регіонах та потенційно створювати спільні загрози для морських комунікацій”.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), китайський підводний флот налічує близько 60 підводних човнів, включаючи 6 стратегічних ракетоносців з ядерною зброєю. Росія має близько 50 підводних човнів різних класів, із яких приблизно 10 є стратегічними ракетоносцями.
Прикметно, що патрулювання відбулося незадовго після завершення масштабних військових навчань RIMPAC, які проводяться США та їхніми союзниками в Тихому океані. Очевидно, що часові рамки вибрані невипадково – це прямий сигнал про можливість альтернативної коаліції в регіоні.
Наслідки для України та регіональної безпеки
Міністерство закордонних справ України вже відреагувало на цю подію, наголосивши, що поглиблення військово-технічного співробітництва між Росією та Китаєм в умовах російської агресії проти України є неприйнятним і матиме наслідки для глобальної безпеки.
Японія та Південна Корея висловили особливе занепокоєння, оскільки посилення військово-морської координації між Росією та Китаєм безпосередньо загрожує їхній безпеці. Міністр оборони Японії Ямамото Кендзі заявив, що підводне патрулювання становить “принципово новий рівень загрози регіональній стабільності”.
Зі свого досвіду висвітлення військово-морських операцій можу сказати, що найбільшу занепокоєність викликає саме обмін технологіями підводного стеження та виявлення. Під час моєї роботи в штабі Військово-Морських Сил України офіцери неодноразово підкреслювали, що саме ці компетенції є критично важливими для ефективного використання підводного флоту.
Оцінки експертів та перспективи
Аналітики НАТО відзначають, що спільне патрулювання також може означати перший крок до створення спільних систем командування та контролю, що раніше вважалося малоймовірним через традиційну закритість обох країн у питаннях військово-морських операцій.
За даними японської розвідки, патрулювання тривало приблизно тиждень і охоплювало акваторії поблизу Курильських островів та північно-східну частину Японського моря. Ця інформація викликає додаткове занепокоєння, оскільки йдеться про регіон із територіальними суперечками.
Експерти Центру міжнародних стратегічних досліджень (CSIS) вважають, що наступним логічним кроком може стати створення постійних спільних підводних патрулів у ключових регіонах Тихого океану, що радикально змінить безпекову ситуацію в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Для України посилення військово-морської співпраці між Росією та Китаєм створює додаткові виклики. Зміцнення позиції Росії в міжнародних відносинах через партнерство з Китаєм може ускладнити формування ефективної міжнародної коаліції підтримки України.
Глобальні наслідки співпраці
Спостерігаючи за розвитком цієї ситуації, не можу не відзначити паралелі з початком холодної війни, коли військово-морське суперництво стало одним із ключових вимірів глобального протистояння. Різниця лише в тому, що сьогодні конфігурація сил значно складніша, із більшою кількістю впливових гравців.
Західні експерти з морської безпеки припускають, що наступними кроками можуть стати спільні навчання з використанням стратегічних ракетоносців та відпрацювання сценаріїв ядерного стримування, що означатиме перехід до якісно нового рівня військово-стратегічного партнерства.
Ситуація продовжує розвиватися, і редакція Urknews.online стежитиме за подальшими подіями, пов’язаними зі співпрацею військово-морських сил Росії та Китаю.
