Швеція розкритикувала ЄС за зволікання із замороженими активами РФ для відновлення України
На тлі тривалих дискусій щодо використання заморожених російських активів, шведський уряд висловив гостру критику на адресу Європейського Союзу за повільний прогрес у вирішенні цього питання.
Як військовий кореспондент, який працює на фронті з 2014 року, я бачу безпосередні наслідки такої бюрократичної тяганини. Коли міста на Харківщині та Донеччині лежать у руїнах, а людям немає де жити, європейські чиновники продовжують місяцями обговорювати юридичні нюанси.
“Час для України – це не просто гроші, це людські життя”, – заявив міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем під час вчорашнього саміту міністрів ЄС у Брюсселі. “Ми не можемо дозволити собі зволікати, коли йдеться про відновлення критичної інфраструктури, особливо напередодні зими”.
За моїми спостереженнями з прифронтових територій, ситуація з енергопостачанням залишається критичною в багатьох населених пунктах. Минулого тижня у звільненому селі поблизу Куп’янська я спілкувався з місцевими жителями, які готуються до холодів без опалення та з обмеженим електропостачанням. Гроші від заморожених активів могли б кардинально змінити їхнє становище.
Пропозиції Швеції щодо заморожених активів
Швеція, яка завжди підтримувала жорстку позицію щодо санкцій проти Росії, запропонувала створити спеціальний фонд швидкого реагування, який би дозволив використовувати прибуток від заморожених активів для негайних відновлювальних робіт, не чекаючи завершення юридичних процедур.
За даними Європейської Комісії, обсяг заморожених російських активів у банках ЄС складає близько 300 мільярдів євро. Щорічний прибуток від цих коштів оцінюється у 3-5 мільярдів євро, які, за словами шведських дипломатів, “повинні працювати на відбудову України, а не просто лежати мертвим вантажем”.
Правові заперечення та суперечки
Представники Бельгії та Нідерландів, де зосереджена значна частина російських активів, висловили стурбованість щодо правових наслідків такого рішення. “Ми маємо діяти відповідно до міжнародного права”, – заявив представник Бельгії, наголошуючи на необхідності створення надійного правового механізму.
Однак шведська сторона вказує на парадокс ситуації: “Ми говоримо про активи країни-агресора, яка щодня порушує міжнародне право, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі України”.
Працюючи в Запорізькій області минулого місяця, я бачив наслідки таких ударів – зруйновані школи, лікарні, житлові будинки. Швидке відновлення цих об’єктів – питання виживання для багатьох українців.
Економічні наслідки та терміновість рішення
Економісти Європейського центрального банку попереджають про можливі ризики для євро як міжнародної резервної валюти у випадку конфіскації російських активів. Проте шведські експерти наполягають, що використання саме прибутку, а не самих активів, є компромісним рішенням, яке мінімізує ці ризики.
“Кожен день зволікання – це ще один день страждань для українців”, – підкреслив шведський міністр фінансів Елізабет Свантессон. Вона закликала ЄС ухвалити рішення до кінця вересня, щоб кошти почали надходити до України до настання холодів.
План використання коштів
Український уряд вже підготував детальний план використання цих коштів, зосереджуючись на відновленні енергетичної інфраструктури та житлового фонду в прифронтових областях.
Речник Міністерства закордонних справ України зазначив у коментарі для нашого видання: “Ми вдячні Швеції за послідовну підтримку. Використання заморожених російських активів – це не лише практична допомога, але й питання справедливості”.
За інформацією з дипломатичних джерел, наступного тижня планується спеціальне засідання Ради ЄС, присвячене виключно питанню заморожених російських активів. Швеція вже заручилася підтримкою країн Балтії та Польщі для просування свого плану.
Тим часом українські громади на звільнених територіях не можуть чекати місяцями. Як показує мій досвід роботи на фронті, відновлення базової інфраструктури є ключовим фактором для повернення цивільного населення та відновлення нормального життя.
Максим Коваленко, Urknews.online