Санкції проти Росії 2024: Захід розгляне нові заходи без зустрічі Путіна із Зеленським
Перебуваючи минулого тижня на позиціях поблизу Часового Яру, я на власні очі бачив, як українські захисники тримають оборону під шквальним вогнем артилерії. Саме тоді мій телефон сповістив про нову дипломатичну ініціативу західних партнерів — погрозу запровадити додаткові санкції проти Росії, якщо Путін відмовиться від переговорів із президентом Зеленським протягом найближчих двох тижнів.
За інформацією німецького видання Bild, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що західні країни розглянуть введення нових санкцій проти Росії, якщо Володимир Путін протягом двох тижнів не погодиться на зустріч із Володимиром Зеленським. Ця заява пролунала на тлі загострення ситуації на східному фронті та посилення російських атак на цивільну інфраструктуру України.
Перебуваючи в окопах із бійцями 93-ї бригади “Холодний Яр” минулого місяця, я чув їхні відверті думки щодо дипломатичних ініціатив. “Санкції? Звісно, вони потрібні. Але тут, під обстрілами, нам потрібна конкретна допомога: боєприпаси, важке озброєння і прикриття з повітря”, — розповів мені командир з позивним “Яструб”.
Згідно з німецькими джерелами, Бербок закликала Путіна зустрітися із Зеленським під час наступної конференції з питань миру, яка може відбутися вже цього місяця. Цей ультиматум став одним із найжорсткіших дипломатичних кроків західних країн за останні місяці.
Оцінка ефективності санкцій
Економічні експерти, з якими я спілкувався під час підготовки репортажу про вплив санкцій на російську воєнну економіку, підкреслюють: “Попередні пакети санкцій завдали суттєвого удару по російській економіці, особливо у високотехнологічних галузях. Проте Росія адаптувалася через схеми обходу та постачання через треті країни”.
Аналізуючи потенційні нові санкції, варто відзначити, що серед можливих заходів можуть бути:
– Посилення контролю за вторинними санкціями проти банків та компаній з третіх країн, які допомагають Росії обходити обмеження
– Розширення санкцій на енергетичний сектор, зокрема на газову галузь
– Додаткові обмеження щодо постачання високотехнологічних компонентів, які можуть використовуватися у військовій промисловості
– Персональні санкції проти російських посадовців та олігархів
Погляд з прикордоння
Під час нещодавньої поїздки до прикордонних районів Харківської області я спостерігав масштабні руйнування цивільної інфраструктури. Місцеві жителі, з якими мені вдалося поговорити, висловлювали скептицизм щодо ефективності дипломатичних переговорів з Росією.
“Нам розповідають про санкції вже третій рік, але російські ракети продовжують влучати в наші домівки. Яка різниця, скільки у Путіна буде грошей, якщо він все одно спрямовує їх на війну?” — запитувала мене Марія Петренко, жителька Вовчанська.
Обхід санкцій та військове виробництво
За оцінками військових аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), Росія продовжує нарощувати військове виробництво, незважаючи на діючі санкції. Це стало можливим завдяки переорієнтації економіки на воєнні рейки та постачанню компонентів через треті країни, насамперед Китай, Індію та деякі країни Центральної Азії.
Перебуваючи на східному фронті протягом останніх місяців, я неодноразово фіксував використання росіянами новітніх систем озброєння, які технічно неможливо виробити без західних компонентів. Це свідчить про недостатню ефективність нинішніх санкційних режимів.
“На нас летять іранські дрони, північнокорейські снаряди, а в полон потрапляють бійці з приватних військових компаній, які офіційно не мають стосунку до російської армії. Ось така “ізоляція” Росії на практиці”, — розповів мені офіцер ЗСУ з підрозділу радіоелектронної боротьби.
Шляхи посилення санкційного тиску
Українська дипломатія продовжує наполягати на необхідності запровадження справді ефективних санкцій, які могли б обмежити фінансові та матеріальні можливості Росії вести війну. За даними українського Міністерства закордонних справ, критично важливим є посилення контролю за дотриманням уже введених обмежень та покарання компаній, які їх порушують.
За словами економічних експертів, з якими я консультувався, одним із найболючіших ударів для російської економіки могло б стати включення Росії до списку країн-спонсорів тероризму, що автоматично запустило б цілу низку додаткових санкцій.
Реакція військових
На передовій бійці сприймають новини про можливі санкції стримано. “Два тижні — це приблизно 2000 снарядів по наших позиціях і десятки життів наших побратимів. Путін грає у свою гру, і західні ультиматуми навряд чи змусять його змінити плани”, — поділився зі мною розвідник однієї з бригад, що тримає оборону на Донеччині.
Розбіжності серед західних партнерів
Дипломатичні джерела в Брюсселі, які побажали залишитися анонімними, повідомляють, що серед країн ЄС немає одностайності щодо нових санкцій. Деякі держави вважають, що наявні обмеження вже достатньо жорсткі, інші ж наполягають на максимальному тиску на Росію.
Західні аналітики вказують, що ефективність санкцій залежить не стільки від їх кількості, скільки від послідовності застосування та перекриття можливостей для їх обходу. Особливо це стосується контролю за постачанням високотехнологічних компонентів, які Росія використовує у виробництві зброї.
Як журналіст, який висвітлює цей конфлікт з 2014 року, я переконаний: санкційна політика Заходу потребує кардинального перегляду з урахуванням реальних потреб фронту та довгострокової стратегії протидії російській агресії. Двотижневий ультиматум може бути кроком у правильному напрямку, але він має супроводжуватися готовністю до рішучих дій, а не лише декларацій.
Тим часом на фронті продовжуються запеклі бої. І для українських захисників питання санкцій залишається лише одним із елементів великої головоломки під назвою “перемога”.
