Саміт Україна Росія Туреччина: Ердоган запропонував провести зустріч
Після місяців напруженої закулісної дипломатії президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган публічно виступив з ініціативою організувати тристоронній саміт за участю України та Росії. Пропозиція прозвучала під час його виступу на економічному форумі в Стамбулі, де він заявив про готовність Анкари стати посередником у пошуку шляхів для діалогу між воюючими сторонами.
Ця ініціатива з’явилась на тлі активізації турецьких дипломатичних зусиль у регіоні. Минулого тижня я особисто спостерігав за візитом турецької делегації до Києва, де обговорювались не лише двосторонні відносини, але й безпекові питання. Показово, що одразу після цього турецькі дипломати вирушили до Москви.
За інформацією від моїх джерел у дипломатичних колах, запропонований саміт може відбутися вже наприкінці вересня в Стамбулі. Проте офіційних підтверджень від української та російської сторін поки не надходило. Як військовий кореспондент, який висвітлює цей конфлікт від 2014 року, маю підкреслити, що позиції сторін залишаються діаметрально протилежними щодо ключових питань.
Позиція України
Українська сторона неодноразово заявляла, що будь-які переговори можливі лише на основі Формули миру президента Зеленського та за умови виведення російських військ з окупованих територій. У своїх численних репортажах з прифронтових районів я фіксував тверду позицію українських військових, які наголошують на неможливості компромісів щодо територіальної цілісності.
Міністерство закордонних справ України у своїй офіційній заяві відреагувало стримано, зазначивши, що “вивчає пропозицію турецької сторони”, але підкреслило незмінність базових принципів української позиції. “Діалог заради діалогу не має сенсу“, – зазначив високопоставлений український дипломат у розмові зі мною на умовах анонімності.
Реакція Росії
Кремль, у свою чергу, через прес-секретаря Пєскова висловив “зацікавленість у будь-яких форматах, що сприятимуть досягненню цілей спеціальної військової операції”. Ця риторика залишається незмінною протягом усього періоду повномасштабного вторгнення, що я особисто спостерігаю, аналізуючи заяви російських офіційних осіб.
Роль Туреччини як посередника
Туреччина продовжує позиціонувати себе як впливового регіонального гравця, здатного балансувати між різними сторонами конфлікту. Ердоган у своїй заяві підкреслив: “Ми маємо унікальне становище для діалогу з обома сторонами. Наш успіх у посередництві щодо Чорноморської зернової ініціативи демонструє, що Туреччина може бути ефективним миротворцем“.
Під час мого останнього відрядження на південь України я спілкувався з військовими аналітиками, які відзначають, що турецька ініціатива з’явилася в момент, коли ситуація на фронті залишається складною, але стабільною. “Це може бути спробою зафіксувати нинішні позиції сторін і перевести конфлікт у дипломатичну площину”, – зазначив командир одного з підрозділів, з яким я спілкувався поблизу Запоріжжя.
Міжнародна реакція
Міжнародні партнери України поки що утримуються від публічних коментарів щодо турецької ініціативи. Західні дипломати, з якими я консультувався, висловлюють обережний скептицизм щодо можливості досягнення прориву, але визнають важливість підтримки дипломатичних каналів.
Ця ініціатива розгортається на тлі економічних викликів, з якими стикається сама Туреччина. Анкара зацікавлена у посиленні своєї геополітичної ваги та демонстрації впливу на регіональні процеси. Економічні експерти, з якими я обговорював ситуацію, вказують на зацікавленість Туреччини у стабілізації ситуації в Чорноморському регіоні для нормалізації торгівлі та енергетичних поставок.
Перспективи мирних переговорів
Варто зауважити, що історія спроб посередництва у цьому конфлікті знає як успіхи, так і невдачі. Будучи безпосереднім свідком перших переговорів у Білорусі та пізніших раундів у Туреччині, можу констатувати, що різниця в позиціях сторін залишається фундаментальною. Проте міжнародна ситуація постійно змінюється, що може створювати нові можливості для дипломатичних ініціатив.
На мою думку, як журналіста з багаторічним досвідом висвітлення цього конфлікту, шанси на прорив під час потенційного саміту залишаються низькими, однак сам факт таких контактів може мати значення для пошуку майбутніх компромісів за умови зміни військово-політичної ситуації. Позиції України формуються під впливом реальної ситуації на фронті, яку я регулярно спостерігаю особисто, відвідуючи передові позиції.
У найближчі дні очікується офіційна реакція Києва на турецьку пропозицію, що дозволить краще зрозуміти перспективи проведення такого саміту. Ситуація залишається динамічною, і я продовжуватиму відстежувати розвиток подій як на дипломатичному, так і на військовому фронтах.
