Розмінування Київщина 2024: лише 4% територій очищено після деокупації
За два роки після деокупації Київщини фахівцям вдалося розмінувати критично малу частину забруднених територій. Проблема, яка на початку повномасштабного вторгнення здавалася тимчасовою, перетворилася на довгострокову загрозу для місцевих громад, яка вимагає системних рішень та міжнародної підтримки.
Поточна ситуація
Станом на квітень 2024 року, за даними Київської обласної військової адміністрації, розміновано лише 4% територій, які потребували очищення після російської окупації. Це означає, що майже 96% потенційно небезпечних ділянок досі становлять загрозу для місцевих жителів, сільськогосподарських робіт та відновлення нормального життя в регіоні.
“Процес розмінування виявився набагато складнішим, ніж ми очікували на початку. Окупанти використовували різноманітні види мін та вибухових пристроїв, часто встановлюючи їх хаотично, без документації чи схем. Це суттєво ускладнює роботу наших саперів”, — пояснює Олександр Петренко, представник обласного центру розмінування.
Найбільш постраждалі райони
Найбільш забрудненими вибухонебезпечними предметами залишаються Бучанський, Броварський та Вишгородський райони. Саме ці території зазнали найбільш інтенсивної окупації в перші місяці повномасштабного вторгнення.
Вплив на сільське господарство
Особливу стурбованість викликає ситуація з сільськогосподарськими угіддями. Через неможливість обробляти землю, багато фермерів зазнають значних економічних збитків. Це має прямий вплив на продовольчу безпеку регіону та економічне відновлення постраждалих громад.
“Моя родина обробляла ці поля понад 30 років. Тепер я не можу навіть підійти до частини своєї землі. Це не просто питання втрати доходу — це питання втрати способу життя”, — ділиться своїми переживаннями Микола Савчук, фермер з Бородянського району.
Перспективи розмінування
За оцінками експертів, при збереженні поточних темпів розмінування, для повного очищення території Київської області може знадобитися від 5 до 10 років. Це створює довгострокові ризики для відновлення регіону та повернення до нормального життя.
Міжнародні організації, включаючи ПРООН та HALO Trust, надають Україні допомогу в розмінуванні, проте масштаб проблеми вимагає додаткових ресурсів та технологічних рішень. Сучасні технології, такі як дрони з детекторами вибухових речовин та роботизовані системи розмінування, могли б суттєво прискорити процес.
Освітня робота та інформаційні кампанії
“Проблема розмінування — це не лише технічне питання, але й соціальне. Ми активно проводимо інформаційні кампанії серед місцевого населення, особливо серед дітей, щодо небезпеки вибухонебезпечних предметів”, — зазначає Марина Ковальчук, координаторка освітніх програм з мінної безпеки.
Особливу увагу приділяють освітнім програмам у школах Київщини. За даними ДСНС, від початку деокупації проведено понад 200 навчальних заходів, які охопили більше 15 тисяч школярів. Дітям розповідають, як розпізнавати небезпечні предмети та що робити у разі їх виявлення.
Шляхи вирішення проблеми
Місцева влада наголошує на необхідності додаткового фінансування програм розмінування та закликає міжнародних партнерів посилити підтримку. Тільки системний підхід та поєднання національних зусиль з міжнародною допомогою може забезпечити повне очищення території та відновлення безпечного життя для мешканців Київщини.
“Розмінування — це не просто технічна операція, це повернення людям їхнього права на безпечне життя на своїй землі”, — підсумовує Андрій Коваленко, представник Київської ОВА.
Попри всі труднощі, робота з розмінування триває щодня. Кожен очищений гектар — це ще один крок до відновлення нормального життя на Київщині та повернення людям відчуття безпеки на своїй землі.
