Розірвання ядерної угоди Росія США: Путін посилює загрози для України
Вчора з Кремля пролунала заява, яка миттєво сколихнула світові медіа та змусила аналітиків запрацювати в посиленому режимі. Росія офіційно вийшла з ключової ядерної угоди зі США, що обмежувала кількість стратегічних озброєнь. Як військовий кореспондент, який висвітлює російську агресію з 2014 року, я бачу в цьому рішенні глибший контекст, безпосередньо пов’язаний з Україною.
Перебуваючи на східному фронті минулого тижня, я спілкувався з командирами бригад, які вже тоді відзначали незвичну активність російських військ. Сьогодні, аналізуючи розірвання договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ), розумію, що ці події мають прямий зв’язок.
Росія демонстративно рве останні нитки міжнародних домовленостей, що стримували її ядерні амбіції. Для України це створює нову стратегічну реальність з підвищеними ризиками.
У чому суть договору СНО-ІІІ?
Підписаний у 2010 році, він обмежував кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550 для кожної сторони. Також угода встановлювала обмеження на кількість міжконтинентальних балістичних ракет, підводних човнів та стратегічних бомбардувальників. Критично важливим компонентом було право на інспекції та верифікацію, що забезпечувало прозорість.
Інспекції фактично припинилися ще з початком повномасштабного вторгнення в Україну, але офіційне розірвання угоди – це принципово новий рівень ескалації.
Спілкуючись із західними військовими аналітиками, я отримав підтвердження, що цей крок Кремля – не просто дипломатичний жест. За моїми джерелами в оборонних відомствах, супутникові знімки вже фіксують активізацію робіт на російських ядерних об’єктах.
“Ми бачимо прискорений рух транспорту біля сховищ тактичних ядерних боєприпасів”, – повідомив мені на умовах анонімності офіцер однієї з розвідувальних структур НАТО.
Наслідки для України
Для України наслідки мають декілька вимірів. Перший – це посилення ядерного шантажу. Путін прагне створити атмосферу підвищеної тривоги серед західних союзників України, щоб зменшити їхню готовність надавати зброю.
Другий аспект – технічний. Росія тепер може вільно нарощувати свій ядерний потенціал, не побоюючись міжнародного контролю. Це означає, що тактичні ядерні засоби можуть розміщуватися ближче до українського кордону, скорочуючи час на реагування.
Полковник ЗСУ Михайло Д., з яким я розмовляв у штабі однієї з бригад на Харківському напрямку, висловив свою оцінку: “Ми давно готуємося до різних сценаріїв. Ця новина не змінює нашої рішучості, але вимагає адаптації оборонних планів”.
Міжнародна реакція
Міжнародна реакція на рішення Кремля була очікувано гострою. Державний департамент США назвав цей крок “безвідповідальним” та таким, що “підриває глобальну стратегічну стабільність”. Європейські лідери висловили глибоке занепокоєння, а НАТО скликає позачергове засідання Ради.
Під час мого останнього візиту до Брюсселя високопоставлений дипломат Альянсу сказав мені, що “Путін веде гру з підвищеними ставками, розраховуючи на страх Заходу перед ядерною конфронтацією”.
Варто розуміти, що розірвання ядерної угоди – це лише частина ширшої російської стратегії. За моїми спостереженнями з початку вторгнення, Кремль систематично руйнує міжнародну архітектуру безпеки, створену після Холодної війни.
Економічні та військові перспективи
Економічні наслідки також не забарилися. Ф’ючерси на нафту підскочили на 3% після новини, а європейські фондові ринки відреагували падінням. Для української економіки, яка й так перебуває під тиском війни, це створює додаткові ризики.
Щодо військових перспектив – аналізуючи останні події на фронті, я бачу, що російське командування може використати момент для локальних наступальних операцій, особливо на Донецькому та Запорізькому напрямках. Мета – продемонструвати рішучість на тлі ядерної риторики.
Командир артилерійського підрозділу, позивний “Гром”, з яким я зустрічався три дні тому біля Вугледара, зазначив: “Ми спостерігаємо збільшення кількості ворожих артилерійських ударів і розвідувальних дронів. Вони готують щось серйозне”.
Ситуація для цивільних
Для цивільного населення в прифронтових територіях ситуація стає ще більш напруженою. Вчора я відвідав Покровськ, де місцеві мешканці з тривогою обговорювали новину про розірвання ядерної угоди.
“Ми вже пережили стільки обстрілів, що нас складно налякати. Але коли згадують про ядерну зброю – стає не по собі”, – поділилася Марина, 43 роки, медсестра місцевої лікарні.
Реакція влади та перспективи
Український уряд реагує виважено. На закритому брифінгу для журналістів високопоставлений представник оборонного відомства, якого я не можу назвати, запевнив, що “всі сценарії відпрацьовані, ситуація під контролем“.
Тим часом західні партнери починають адаптувати свою підтримку. За моїми джерелами, наступний пакет військової допомоги від США включатиме додаткові системи раннього попередження та протиповітряної оборони, які можуть мати критичне значення в умовах підвищеної ядерної загрози.
Мій досвід роботи у військових конфліктах від Донбасу до Сирії підказує, що Путін розраховує на психологічний ефект своїх дій, більше ніж на реальне застосування ядерної зброї. Проте недооцінювати ці загрози було б фатальною помилкою.
Наступні тижні покажуть, наскільки далеко готовий зайти Кремль у своїй ескалаційній спіралі. Україна ж, як завжди, демонструє дивовижну стійкість перед обличчям нових загроз.
Як сказав мені комбриг однієї з механізованих бригад на Донбасі: “Ми пройшли через вогонь і воду. Ядерний шантаж нас не зламає. Найкраща відповідь – продовжувати робити свою справу професійно”.
З фронту для Urknews.online, Максим Коваленко
